овідей учнів і обговорюються основні складнощі, що виникають у підлітків.
У висновку дипломної роботи наводяться основні висновки, що відображають рішення поставлених завдань і перспективи подальшого дослідження.
Бібліографія складається з __ найменувань різних робіт з даної тематики.
Глава I. Теоретичні підстави опису специфіки мовної поведінки школярів
1.1 Сфери спілкування підлітків
Підлітки функціонують в декількох комунікативних стереотипних ситуаціях (сферах) - група, сім'я, професійна діяльність (школа).
У своїй поведінці, у тому числі мовному, школяр-підліток як конкретна мовна особистість змушений пристосовуватися до різних груповим вимогам. Безумовно, підліткова субкультура існує, вона може бути різної спрямованості, тобто або спиратися, або не спиратися на батьківські переконання, а тому, як пише Ф. Райс, «більшість сучасних підлітків одночасно є збентеженими молодиками у світі дорослих і відносно впевненими в собі, усвідомлюють свій статус членами групи однолітків ». [Райс Ф., 2010, с. 27]. Функціонування в «дорослій» культурі і в підліткової субкультури пов'язано з таким феноменом, як перемикання коду. Школяр-підліток в різних комунікативних ситуаціях і відповідно до мовними вимогами конкретних малих соціогрупп використовує різний набір мовних форм, засобів (літературна мова, розмовну мову, побутово-побутову мову, просторіччя, жаргон, сленг і т.д.)
Так, в сім'ї школяр, як член сім'ї, використовує лексичний код, що виражає прийняту систему мовного спілкування в даній сім'ї - те, що називають «домашній» мову, або «ойколект». Звичайною формою спілкування в сім'ї є усна розмовна мова, більш-менш наближена до літературної мови, або просторіччя, регіонально забарвлена ??мова (залежно від соціального походження, освіти, рівня культури членів сім'ї). Типів сімейного спілкування безліч: це залежить від стосунків у родині, рольових параметрів членів сім'ї тощо Нерідко зустрічається і инвективная тип сімейного мовного спілкування, тобто агресивні форми спілкування з використанням образи, погроз, лайки (частіше виявляється в Недружна сім'ях), що, безумовно, знаходить своє відображення у своїй промові підлітка. Кожен вчитель розуміє, що учнівський контингент формують діти з сімей з різними типами мовного спілкування і що правила мовної поведінки формуються в сім'ї і згодом проектуються на інші сфери комунікативного спілкування. Але мета шкільного та професійного навчання почасти і в тому, щоб сформувати в учнів прийняті і схвалювані в даному соціумі норми публічного користування мовою і достатні компетенції.
Спілкуючись в колі друзів, приятелів, однолітків, школяр-підліток перемикається на інший код, з використанням лексичних засобів сленгу або жаргону. Спілкування в навчальній групі, в класі (в ситуаціях, що виникають в рамках навчально-виховного процесу) вимагає використання літературної мови або її професійно пофарбованого варіанта. Спілкування в класі, в аудиторії припускає використання саме такого мовного регістру. У даній роботі розглядається лише той вид спілкування, коли підліток зобов'язаний відповісти на запитання вчителя. При цьому він повинен не тільки використовувати літературну форму мови, але і сформулювати очікуваний учителем відповідь.
Відсутність прагнення до співпраці в педагогічної комунікації є відхиленням від принципу кооперації Г. П. Грайс [Грайс, 1985].
Г. П. Грайс за основу успішної комунікації приймає дотримання принципу кооперації, суть якого в наступному: кожна репліка комуніканта повинна відповідати загальному напрямку комунікації і прийнятим цілям мовного обміну. Іншими словами, співрозмовники повинні прагнути до співпраці. Принцип кооперації Г. П. Грайс реалізується у вигляді правил, або максим, які можуть бути згруповані в 4 категорії:
Категорія Кількості (інформативності) представлена ??максимою «Говори стільки, скільки необхідно, не більше і не менше».
Категорія Якості (істинності) - максимами «Не кажи того, що для тебе завідомо неправдиво», «Не говори того, що ти не можеш підтвердити вагомим доказом».
Категорія Відносини (релевантності) - максимою «Говори те, що доречно».
Категорія Способу (ясності висловлювання) - максимами «Уникай незрозумілих виразів», «Уникай двозначності», «Будь краток», «Будь впорядкований» [Грайс, 1985: 217-237].
Крім принципу кооперації, представленого чотирма категоріями максим, Г. П. Грайс виділяє також максиму ввічливості, естетичну максиму та ін., так звані фонові правила соціальної взаємодії, але надає їм другорядне значення, вважаючи основним показником успішності комунікації дотримання принципу кооперації. Дл...
