ридичного значення і на практиці критерій їх застосування не вироблений. Сторони при укладанні договорів самостійно вирішують, яке назва дати договором.
Усі суб'єкти міжнародного права мають правоздатність укладати міжнародні договори. Основні (суверенні) суб'єкти вправі укладати договори практично по будь-якому питанню (предмету міжнародно-правового регулювання), то правоздатність похідних суб'єктів міжнародного права обмежена їх установчими документами.
Залежно від суб'єкта, що укладає договір, розрізняють три види міжнародних договорів:
міждержавні, від імені держави,
міжурядові, від імені уряду,
міжвідомчі, від імені відомств - органів виконавчої влади.
Розрізняють, також такі види договорів:
Угоди, що встановлюють загальні правила поведінки суб'єктів міжнародного права (статут ООН),
Угоди, що регулюють конкретні відносини між державами: договір про надання взаємодопомоги.
Також міжнародні договори класифікуються: на політичні, економічні та угоди з культурних питань. [4, 26]
До політичних договорів відносяться: союзні договори, договори про взаємну допомогу, пакти про не напад, угоди про нейтралітет, мирні договори Союзні договори - це політична угода в силу яких укладають їх держави, домовляються про охорону існуючого політичного положення (створення військового блоку). Договори про взаємну допомогу - це політична угода, яка зобов'язує учасників цих договорів надавати один одному певну взаємну допомогу. Пакти про ненапад - це політичні угоди, за якими країни зобов'язуються утриматися від нападу на іншу державу. Угода про нейтралітет - це політичний договір між державами, який зобов'язує їх не брати участь у війні в випадки її виникнення, між Договір, та третіми державами. Мирний договір - це політичний договір, який припиняє стан війни і встановлює між державами політичні, економічні та інші відносини.
Економічні угоди - це договори між суб'єктами, які встановлюють певний режим у сфері міжнародно-економічних відносин.
Міжнародні договори можуть укладатися як в письмовій, так і в усній формі. Відносно усних договорів норми міжнародного права представлені міжнародними звичаями.
Глава 2. Стадії висновку міжнародних договорів
Процес укладання договору складається з двох стадій:
Перша - це узгодження воль держав та інших суб'єктів міжнародного права щодо тексту договору. При укладанні двосторонніх договорів ця стадія включає в себе проведення переговорів між сторонами та досягнення їх згоди за розробленим тексту договору. При багатосторонньому договорі ця стадія складається з розробки та прийнятті тексту договору міжнародним органом (текст приймається 2/3 голосів учасників).
Друга - це узгодження воль щодо визнання обов'язкових норм договору. Ця стадія складається з індивідуальних дій держави, які можуть бути різноманітними залежно від умов договору. Це можуть бути наступні дії: парафування (підпис на тексті договору уповноваженої особи на знак згоди з текстом договору), підписання договору (воно може бути завершенням процесу укладання договору, в тому випадку якщо договір набув чинності з моменту підписання), договір може вимагати ратифікації або затвердження.
Ратифікація - це акт затвердження договору вищим органом держави, який висловлює згоду на обов'язковість договору. При ратифікації підписують ратифікаційні грамоти. При двосторонньому договорі передбачається обмін даними грамотами в столиці тієї держави, де договір не підписувався. Якщо договір багатосторонній, то грамоти здаються так званому депозитарію. Депозитарій - це хранитель договору і він визначається угодою учасників. Основні функції депозитора:
зберігати оригінал договору,
підготовка та розсилка завірених копій договору,
отримання і зберігання документів, які стосуються договору,
реєстрація договору.
У разі розбіжності між депозитарієм і яким-небудь державою з приводу виконуваних депозитарних функцій. Дане питання доводять до відома інших учасників. [2, 12]
На другій стадії замість ратифікації може бути передбачено затвердження. На відміну від ратифікації твердження може здійснюватися не тільки вищим органом влади, але й ширшим колом органів влади (уряд, міністерства).
На другій стадії може відбуватися приєднання - це акт згоди на зобов'язання договору вже укладеного іншими державами (можливість приєднання повинна бути передбачена самим договором).
При багатосторон...