p align="justify"> Дана дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 57 найменувань та одного додатку.
У першому розділі дан комплексний аналіз поняття права на юридичну допомогу, а також досліджено місце права на юридичну допомогу в системі прав людини.
У другому розділі розглянута класифікація видів юридичної допомоги. Проведено аналіз права на безкоштовну юридичну допомогу.
У третьому розділі розглянуті нормативно-правові та інституційні гарантії забезпечення права на юридичну допомогу.
У роботі зроблені теоретичні висновки, містяться пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює сферу відносин у галузі забезпечення конституційного права громадян на отримання кваліфікованої юридичної допомоги.
право юридичний допомогу нормативний
1. Правова природа права на юридичну допомогу
.1 Поняття і нормативний зміст права на юридичну допомогу
Перш ніж розглядати питання правової природи юридичної допомоги, співвіднесемо поняття «юридична допомога» і «юридична послуга». Значення їх настільки широкі і суперечливі, що в одних випадках складається думка, що ці терміни тотожні один одному, а в інших - діаметрально протилежні, в третіх - носять підлеглий характер і так далі, що значно ускладнює процес їх понятійного визначення та застосування.
Так, Д.В. Музюкін вважає, що юридична допомога - це вид діяльності публічної влади. Вона виникає із закону, є общеправовой категорією, яка служить передумовою для виникнення різноманітних галузевих правовідносин, у тому числі цивільно-правових (правові послуги) [1, с. 22].
О.М. Щуковський зазначає: «Співвідношення категорій« допомогу »і« послуга »таке, що перша охоплює надання різного роду благ, у тому числі послуг» [lt;consultantplus://offline/ref=CB6818553641C7FE92FE1A411F72FD23AB31A05E96EED0C882F691844AE1C39B0C74205079F225672B72C360ABj9Ngt;, с. 24-25] Якщо виходити з позиції даного автора, категорія «юридична допомога» включає безпосередньо юридичну допомогу та юридичну послугу.
Разом з тим ні Д.В. Музюкін, ні О.М. Щуковський детально не уточнюють, які конкретно види діяльності становлять, з їхньої точки зору, юридичну допомогу, а які - юридичну послугу.
В.В. Печерський пропонує розмежовувати юридичну допомогу та юридичну послугу головним чином в залежності від того, що підштовхнуло особу звернутися до юриста: правова проблема або інтерес, який носить правовий характер. Він виділив наступні ознаки юридичної допомоги.
Насамперед, основою її необхідного появи і здійснення є наявність несприятливих факторів, що впливають на такі елементи життєдіяльності фізичної особи, як його особиста безпека, безпека його матеріального, фізичного благополуччя, ситуації, коли існує явна загроза природного здійснення його прав і свобод як члена суспільства, як громадянина держави. Юридична допомога необхідна також і юридичним особам у випадках загрози різним елементам їх правоздатності та дієздатності. Іноді за юридичною допомогою звертається і держава в цілому.
До подібних випадків слід віднести наявність предконфликтной або існування конфліктної ситуації з одним або декількома членами суспільства (фізичними особами), з юридичною особою (комерційної або некомерційною організацією), державними органами і навіть із самою державою.
Наявність в державі великої кількості законодавчих актів не дозволяє кожному громадянину досконало знати їх основні положення. Тому ситуації, коли людина стикається з правовою проблемою (процесуального або матеріального характеру), яка може вплинути на його власну безпеку, викликають у нього стан, близько нагадує крайню необхідність, що вимагає негайного звернення за допомогою до відповідних фахівців. З досвіду відомо, що правові проблеми (спори, конфлікти і т.д.) вирішують люди, які мають спеціальні знання у галузі права, юристи. Ніякі інші фахівці не володіють необхідною сукупністю юридичних пізнань, тому тільки до юристів звертаються за юридичною допомогою [3, с.74].
При цьому не тільки наявність спеціальних знань впливає на вибір що звертаються за допомогою. У осіб, що займаються наданням юридичної допомоги, є особливі методи, прийоми і засоби, використання яких дає їм можливість не тільки розпізнати сформовану конфліктну або передконфліктна ситуацію, але й запропонувати ефективні рекомендації по зняттю або мінімізації її наслідків. Досвід показує, що найчастіше в конфліктних ситуаціях, що не стали ще предметом розгляду правоохоронних чи судових органів, слід прагнути до укладання розумного мирової угоди, яке дозволить при наявності поступок з обох сторін звести можливі матеріал...