Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Комплексне дослідження організації бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку на підприємствах

Реферат Комплексне дослідження організації бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку на підприємствах





ї та кредиторської заборгованості, при необхідності простежити динаміку таких заборгованостей.

3.2 Типові помилки при організації безготівкових розрахунків і їх виправлення


Основними помилками при заповненні платежів є неправильне зазначення ІПН, КПП одержувача платежу, КПП платника податків, його статус, а також КБК. Крім того, в одному розрахунковому документі по одному КБК не може бути зазначено більше одного податку (збору).

Справа в тому, що розрахункові документи обробляються автоматизованою системою. Тому в разі помилок грошові кошти можуть бути віднесені до розряду нез'ясованих платежів.

Якщо платник письмово заявить, що помилка в розрахунковому документі виникла з вини банку при формуванні електронних платіжних документів, а також докладе копію оформленого їм розрахункового документу, інспекція направить в банк повідомлення про помилку. Якщо банк підтвердить заяви платника про сплату податку, інспектори повинні перерахувати пені.

Неточність, яку випадково допустив бухгалтер при заповненні платіжного доручення на сплату того чи іншого податку, як правило, загрожує підприємству виникненням недоїмки і необхідністю сплати пенею. Виявивши помилку, компанія може подати до інспекції заяву у вільній формі про уточнення платежу, приклавши до нього документи, що підтверджують перерахування податку до бюджету (платіжне доручення). Щоб переконатися в їх достовірності, податківці мають право провести з підприємством звірку за розрахунками зі скарбницею або запросити у банку платіжне доручення на перерахування податку. Копію платіжки банк зобов'язаний надати ревізорам протягом п'яти днів з дня отримання відповідної вимоги. А от термін прийняття самими контролерами рішення про уточнення платежу (форма документа затверджена наказом ФНС від 2 квітня 2007 р № ММ - 3-10/187 @) Податковим кодексом не встановлений. Дана обставина, як і всяка законодавча невизначеність, безумовно, створює передумови для зловживання податківцями своїми повноваженнями. Справа в тому, що, давши «добро» на уточнення помилкового платежу, інспектори зобов'язані провести і перерахунок пенею, нарахованих платнику податку з дня фактичної сплати податку за день прийняття відповідного рішення. Таким чином, якщо гроші були перераховані, нехай і помилково, але в рамках встановленого Податковим кодексом терміну, пені за несвоєчасну сплату податку підприємству не загрожують. Однак до прийняття рішення пені нараховуються, і поки воно не винесено, інспекція може вимагати їх сплати. Відсутність же законодавчо встановленого строку дозволяє ревізорам затягувати цей процес як завгодно довго.

У листі від 31 липня 2008 року № 03-02-07/1-324 дану проблему розглянули фахівці головного фінансового відомства. Експерти Мінфіну вказали, що оскільки кодексом не встановлено спеціальний строк для прийняття інспекцією рішення про уточнення платежу, в даному випадку слід застосовувати термін для розгляду заяв платників податків про залік (повернення) надміру сплаченої суми податку, встановлений статтею 78 кодексу. Іншими словами, на здійснення цього дійства ревізорам відводиться десять днів з дня отримання заяви платника податків або підписання акта спільної звірки сплачених ним податків. Однак, як і всі листи головного фінансового відомства, які представляють собою відповідь на приватний запит, згадане творіння Мінфіну містить застереження, що воно не є нормативним правовим актом, а значить, не виключає можливості іншого трактування норм Податкового кодексу. Таким чином, покладати особливі надії на те, що податківці візьмуть дані роз'яснення старших колег на озброєння, не варто.

Якщо строго слідувати нормам Податкового кодексу, то тільки два види помилок при заповненні платіжного доручення не підлягають уточненню. Як уже згадувалося, це неправильне зазначення номера рахунку Федерального казначейства і найменування банку одержувача. Проте ще напередодні вступу в силу поправок до Податкового кодексу (з 1 січня 2007 року), що передбачають процедуру уточнення платежу, експерти Мінфіну, а слідом за ними і ФНС вельми розширили цей перелік.

Так, відповідно до позиції фінансистів, висловленої в листі від 19 грудня 2006 № 03-02-07/2-122, помилку в КБК можна виправити лише в тому випадку, коли податок надходить в один і той же бюджет як по правильному КБК, так і по помилково вказаною в платіжці (див. також лист Мінфіну від 14 серпня 2007 № 03-02-07/1-377). Така ситуація, наприклад, може виникнути, якщо замість коду бюджетної класифікації ПДВ вказано код податку на прибуток в частині, що зараховується у федеральну скарбницю. За таких обставин податок все-таки потрапить в потрібний бюджет, а значить, проблем з уточненням платежу виникнути не повинно. В іншому випадку, наполягають представники головного фінансового відомства, необхідно виробляти п...


Назад | сторінка 20 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Функції податків і їх взаємозв'язок. Вимога про сплату податку
  • Реферат на тему: Право банку на відмову клієнту у відкритті рахунку та здійсненні платежу
  • Реферат на тему: Основні аспекти та особливості податку на додану вартість та податку на при ...
  • Реферат на тему: Облік і порядок сплати податку на прибуток організації
  • Реферат на тему: Справляння земельного податку і податку на майно фізичних осіб на території ...