ля пологів за участю кваліфікованого медичного персоналу,% 100,0100,0100,099,899,9доля недоношених немовлят,% 5,45,15,64,23,9доля страждають на безпліддя, у відсотках до чисельності населення відповідного полаженщін56, 9-63,588,086,3мужчін10,3-22,519,117,2
Підсумки розрахунків свідчать про позитивні тенденції в блоці демографічних індикаторів. Так, коефіцієнти материнської, перинатальної, а також дитячої смертності знизилися в 2012 р в порівнянні з 2005 р, зріс сумарний коефіцієнт народжуваності. Спостерігалося значне зниження захворюваності населення венеричними хворобами. Трохи інша ситуація склалася в області захворюваності соціально небезпечними видами хвороб: якщо в захворюваності алкоголізмом, наркоманією і токсикоманією намітилася тенденція до зниження, то захворюваність нервово-психічними розладами збільшується. За рівнем споживання алкоголю країна займає 11 місце у світі. За рівнем поширеності тютюнопаління Білорусь посідає одне з перших місць в Європі, і частка курців у структурі населення постійно збільшується, особливо серед жінок (в 3 рази за останні 10 років).
Знизився коефіцієнт співвідношення числа абортів до пологів, але, тим не менш, його величина ще істотна 24,9% в 2012 р За період з 2005 р по 2012 р більш ніж у два рази зросла частка безплідних чоловіків; частка безплідних жінок також збільшилася, причому рівень жіночого безпліддя в 4 рази вище чоловічого [18].
Одним з важливих показників, що характеризують рівень стану репродуктивного здоров'я, є індекс репродуктивного здоров'я населення raquo ;, який відображає, насамперед, стан здоров'я жіночого населення.
Інтегральний індекс репродуктивного здоров'я (ИРЗ) збільшився з 0,599 в 2005 р до 0,627 в 2007 р, що може бути обумовлено зниженням ризику материнської смертності, зростанням сумарного коефіцієнта народжуваності при збереженні на базисному рівні частки жінок, використовують засоби контрацепції. У 2008-2011 рр. ИРЗ знизився до 0,59-0,6, що може бути пов'язано зі значним збільшенням середнього віку матері при народженні першої дитини, який виріс до 25,1 років, а також зростанням відсотка жінок, які вдаються до засобів контрацепції (57 у 2012 році). Безумовно, вплинув і сумарний коефіцієнт народжуваності, який виріс до 1,51 на одну жінку, що в свою чергу позитивно впливає на демографічну ситуацію в країні. Завдяки успіхам в медицині, а також програмам з охорони дитинства і материнства за аналізований період знизилися такі показники як ризик материнської смертності і коефіцієнт смертності дітей до 5 років [додаток E].
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що на сьогоднішній день медицина в РБ в області репродуктивного здоров'я зробила величезний ривок вперед. Про це свідчить тенденція зниження багатьох ІПСШ, ризику материнської та дитячої смертності.
. 5 Репродуктивні установки студентської молоді
Для вивчення сімейних установок, а саме ставлення молоді до шлюбів, планування кількості дітей було проведено групове анкетування, обсяг вибірки, якої склав 387 чоловік.
Метою дослідження є вивчення сімейних установок студентської молоді.
Анкета має певну структуру побудови. Автор слідував наступною схемою: вступна частина, загальна інформація про респондента, основний блок питань і заключна частина. Основний блок питань включав в себе підрозділи: загальна характеристика респондента, демографічна поведінка, умови створення сім'ї (додаток Ж).
Об'єктом дослідження виступала студентська молодь. Предметом дослідження - особливості шлюбно-сімейних установок респондентів.
Всі опитані є студентами вищих навчальних закладів міста Мінська. Анкетування проводилося серед чоловіків і жінок в рівній мірі. У результаті були отримані наступні число опитаних: 174 чоловіки і 213 жінок. Так як всі опитані є студентами ВНЗ, то середній вік респондента склав 19,5 років. Наймолодшим респондентам було 17 років, а у найбільш вікових респондентів кількість повних років склало 31 років. Що стосується місцевості, в якій виросли респонденти, то більшість - з міської місцевості. Частка міській місцевості становить 84%, частка ж сільській 16%.
Репродуктивне поведінка молоді увазі установки на плановане і ідеальне, на їхню думку, кількість дітей, також число дітей з урахуванням їх добробуту (чи впливає це на плановану кількість), і нарешті, чи збігаються їхні плани на майбутнє планування з справжнім числом дітей в батьківській родині.
У ході проведеного опитування серед студентської молоді було визначено, що абсолютна більшість респондентів (99%) не мають взагалі дітей і відповідно всього 1% опитаних має вже одну дитину, ніхто не має двох (малюнок 2.15.).
Малюнок 2....