остання змінюється вторинної гіперкоагуляцією [Чиркин, Окороков, Гончарик, 1993].
Доступні коагулографіческіе методи ісслелованія (ПВ, МНО, АЧТЧ, ПТІ), за допомогою яких виявляється ризик розвитку тромбоутворення і здійснюється контроль за застосуванням гепаринотерапії і НАК незамінні в екстреній діагностиці ОКС. Фібриноген, як білок гострої фази, є також показником запального синдрому [Баркаган, Момот, 2001].
Отже, отримані нами дані збігаються з даними літературних джерел.
Висновок
За даними статистики, ГІМ у жінок до настання менопаузи зустрічається значно рідше, ніж у чоловіків того ж віку. Пік захворюваності у жінок припадає на віковий період 65-75 років, але в останні роки відмічено збільшення захворюваності та у молодих жінок із збереженою менструальною функцією, що не вкладається в традиційні уявлення про ангіопротектівним ефектах естрогенів.
У ряді робіт виявлені гендерні відмінності в основних анатомічних і патофізіологічних механізмах атеросклерозу. Гендерні відмінності підтверджені ангіографічними дослідженнями, які показали, що ліва і передня низхідна артерії у жінок менше, незалежно від розмірів їх тіла. При розриві атеросклеротичної бляшки в посудині з меншим просвітом збільшується ризик повної оклюзії і ГІМ.
Також існують гендерні відмінності в відношенні складу бляшки - у жінок вона більш молода raquo ;, менш щільна і менш кальцинована в порівнянні з чоловіками. Однак досі не пояснені причини взаємозв'язку між складом бляшки, формуванням тромбозу та клінічними результатами [Дворецький, Гібрадзе, Черкасова, 2014].
За результатами роботи зроблені наступні висновки:
. Порівнюючи динаміку КК у різних статевовікових групах, ми спостерігаємо більш активне підвищення КК у жінок старше 65 років. Воно досягло в середньому 2 124 + 1755 од/л, тоді як середнє значення КК у чоловіків старше 65 років склало тисячі тридцять-шість + 645 од/л. Отже, підвищення КК у жінок цієї групи більше в два рази. Показники КК у чоловіків і жінок від 40 до 65 років також відрізняються між собою, але нижче показників старших вікових груп в півтора рази.
. Порівнюючи динаміку КК-МВ в різних статевовікових групах, ми спостерігаємо більш активне підвищення КК-МВ у жінок від 40 до 60 років. Воно досягло в середньому 402 + 556 од/л., Тоді як середнє значення КК у чоловіків від 40 до 65 років склало 69 + 55 од/л. Отже, підвищення КК у жінок цієї групи більше в шість разів. Показники жінок старше 65 років нижча показників жінок від 40 до 65 років в три рази.
. Порівнюючи отримані дані, ми спостерігаємо більш активне підвищення АСТ у жінок. Активність АСТ у жінок від 40 до 65 років досягла 126 + 71 од/л, в той час як у чоловіків вона склала 91 + 26 од/л. Отже, підвищення АСТ у жінок більше в півтора рази. Половікових відмінності динаміки АЛТ незначні.
. В експериментальній групі була виявлена ??тенденція до гіперкоагуляції і тромбоутворення. Порівнюючи отримані дані, ми спостерігаємо більш високі значення АЧТЧ і невелике превалювання показників ПТІ у чоловіків на початку захворювання. Також ми можемо відзначити ми спостерігаємо більш високі показники фібриногену у чоловіків в період наростання запального синдрому.
Виявлена ??залежність динаміки біохімічнеских і коагулографіческіх показників від віку і статі дозволяють вважати, що перебіг ІХС у жінок має свої особливості, пов'язані багато в чому з іншими, ніж у чоловіків, патогенетичними механізмами захворювання. А також, що з віком спостерігається прогресуюче погіршення клініко-функціональних параметрів, відповідальних за формування ризику розвитку кардіометаболічного захворювань.
Таким чином, більш рання діагностика і пошук оптимальної тактики лікування з урахуванням статевовікових особливостей дозволять поліпшити якість життя хворих, прогноз захворювання, зменшити ризик серцево-судинної смертності.
Бібліографічний список
1. Автоматичний розрахунок t-критерію Стьюдента//PSYCHOL-OK. Режим доступу: lt; http: //psychol-ok/statistics/student/gt; (дата звернення 15.04.2014).
. Аналізи. Повний довідник/під ред. д. м. н., проф.Ю. Ю. Єлісєєва М., 2006.768 с.
Баркаган З.С., Момот А.П. Діагностика і контрольована терапія порушень гемостазу. М., 2001.296 с.
. Біохімічні основи патологічних процесів/під ред.Е.С. Северина. М., 2007.303 с.
. Хвороби серця: Керівництво для лікарів/за ред.Р.Г. Оганова, І.Г. Фоміної. М., 2006.1328 с.
. Дементьєва І.І., Ройтман Е.В. Алгоритм діагностики гемокоагуляціонних порушень//Традиції та новації у гемостазіології: матер. наук.-практ. симпозіуму. Клінічн...