енінги, ділові ігри, майстер - класи, здійснюють пошук, відпрацювання та аналіз психолого-педагогічних умов, методів, видів діяльності, форм роботи , сприяють розвитку організаторських та комунікативних навичок, творчих здібностей, інтелектуальному і духовному розвитку волонтерів в умовах змінюється середовища
. Таким чином , сьогодні джерелами розвитку молодіжного громадського руху є: інтерес молоді до спілкування з однолітками, потреба взаємодії в групу; зацікавленість педагогів у взаємодії із молодіжним колективом з метою виховного впливу на його членів; суспільне замовлення на гармонійну соціалізацію підростаючого покоління, яка проходить більш успішно з допомогою розвиненої системи В«суспільної практикиВ» молоді в громадських організаціях.
Незрілість особистості школяра, що цілком природно для цього етапу життя людини, і у той же час прагнення до більш високій оцінці значущості їх індивідуальності вимагають коректного виховного впливу і адекватних його форм. Доцільними формами розвитку особистості школяра і зміцнення в ньому позитивних тенденцій особистісного росту і здатності до соціальної творчості виступають ДМОО як лабораторія життєвого досвіду .
Молодіжний рух може розвиватися на основі різних видів діяльності, корисних як для суспільства, так і для особистості молодої людини: охорона навколишнього середовища, милосердя, спорт і В«здоровьесбереженіяВ», участь у громадських акціях, що проводяться по ініціативи муніципальних структур. Школярі мають потребу участі соціально значимої діяльності, видають свій В«соціальне замовленняВ» на її організацію. Відгукнутися на це замовлення, допомогти дітям у їх В«самоорганізаціїВ» - справа дорослого покоління.
Одним з істотних В«гальмВ» у становленні дитячо-молодіжних громадських об'єднань (ДМОО) та розвитку молодіжного громадського руху є соціальне відчуження підлітків, яке досить виявляє себе вже у віці 13 -14 лет. Соціальне відчуження підлітків - це не вроджена, а набута якість. Воно формується на основі негативного досвіду спілкування зі старшим поколінням, невдалого досвіду взаємодії з різними соціальними інститутами в сучасних умовах кризового соціуму. У підлітковому середовищі виявляється і закріплюється В«соціальний інфантилізмВ», соціальна безвідповідальність у умовах, коли відсутня розвинута мережа активно діючих ДМОО, які можуть бути потужним социализирующим фактором, структурами, що надають молодій людині можливості проявити себе суб'єктом соціальних взаємодій в конструктивній соціально значимої діяльності.
Існують великі резерви для більш ефективного розвитку молодіжного громадського руху: коригування молодіжної політики, зміна системи інформаційної діяльності у сфері роботи з ДМОО, коректування виховних систем закладів освіти, реформування системи роботи з місцем проживання та ін [39]
В
3. Гуманітарний проект як форма соціальної роботи з молоддю в Новосибірській області
Соціальну роботу з молоддю в Новосибірську здійснює Новосибірська Міська Громадська Організація В«Гуманітарний проектВ». Вона була створена в травні 1998 року для розробки та реалізації профілактичних програм у галузі охорони здоров'я, культури, освіти і права.
Призначення організації: В«Нам не байдуже стан суспільства, частиною якого ми є. Об'єднані принципами гуманізму і доброї волі, ми працюємо в галузі освіти, культури, права та охорони здоров'я для поліпшення якості життя людей В».
Велика увага організацією В«Гуманітарний проектВ» приділяється профілактиці наркоманії, алкоголізму, СНІДу та інфекцій що передаються статевим шляхом (ІПП) у молодіжній середовищі .
Основна мета профілактики наркоманії - створити в суспільстві таку ситуацію, при якій члени даного суспільства не вживають наркотики (за винятком випадків медичної необхідності), а значить не приносять шкоди собі та оточуючим.
Для реалізації даної цілі співробітники організації В«Гуманітарний проектВ» використовують наступні методи: [40]
1. Поширення брошур, що містять інформацію про наслідки вживання алкоголю та інших наркотиків, а також закликають до впровадження здорового способу життя.
2. Поширення у входів у школи Брошури, проспекти та інших друкованих матеріалів, у яких описуються наслідки вживання наркотиків.
3. Поширення в будинках плакатів і брошур, несучих основну інформацію про профілактику.
4. Передача місцевій пресі інформації про профілактичної діяльності, надання інформаційних матеріалів і копій публікацій.
5. Організація одноденного семінару, в ході якого кілька відомих осіб являє ідеї та пропозиції щодо прийомів профілактики.
6. Роздача брошур, що містять інформацію про профілактику, у магазинах самообслуговування, продовольчих магазинах і...