ше вивчати кредитоспроможність позичальників;
- обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів;
- видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування;
- підвищити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш надійного забезпечення;
- прийняти заходи щодо стягнення простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами;
- застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку;
- змінити структуру активів, тобто збільшити частку ліквідних активів за рахунок достатнього погашення кредитів, розчищення балансу шляхом виділення на самостійний баланс окремих видів діяльності, збільшення власних коштів, одержання позик у інших банків і т.п.;
- працювати над зниженням ризику операцій. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених вище показників ліквідності, аналізу чинників, що впливають на їх зміну. Для цього доцільно створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку.
В управлінні пасивами банку можна порекомендувати:
- застосовувати метод аналізу розміщення пасивів по їх термінах, що дозволяє управляти зобов'язаннями банку, прогнозувати і змінювати їхню структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності, впливати на платоспроможність;
- розробити політику управління капіталом, ФСП і резервами;
- стежити за співвідношенням власного капіталу до притягнутого;
- проаналізувати депозитну базу банку.
У міжнародній практиці менеджери по управлінню ліквідності банків розробили ряд практичних рекомендацій для поліпшення цього виду діяльності. Перша з них полягає в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні контролювати діяльність усіх відділів банку, що відповідають за використання і залучення коштів, і координувати свою діяльність із роботою цих відділів.
Друга рекомендація полягає в тому, що менеджери по управлінню ліквідністю повинні передбачити, коли найбільш великі вкладники і користувачі кредитів банку планують зняти кошти з рахунку або збільшити внески. Це дозволяє керуючим планувати свої дії у випадку виникнення дефіциту або надлишку ліквідних коштів.
У Відповідно до третьої рекомендації, менеджери з управління ліквідністю в співробітництві з вищим...
