шкодування, яку законодавець традиційно використовує за брак інших можливостей. У ситуації ж невідшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю громадянина при наданні медичної допомоги, або його неадекватної відшкодування, особистість і її оточення (як правило, близькі родичі) змушені зазнавати несприятливі моральні, фізичні та матеріальні наслідки. p align="justify"> По-друге, такий підхід не тільки не дозволяє ефективно вирішувати проблеми підвищення якості допомоги в системі охорони здоров'я. Розбір дефектів медичної допомоги та лікарських помилок в багатьох випадках носить внутрішньовідомчий і поверхневий характер, проводиться без урахування підсумкових висновків судово-слідчої практики. Слід зауважити, що в останні роки створюються передумови для об'єктивного і неупередженого аналізу несприятливих результатів в медичній практиці (створена Федеральна служба з нагляду у сфері охорони здоров'я, створюються медичні правозахисні центри, активізується робота окремих медичних асоціацій). Однак відсутність чіткої правової бази і як наслідок - однакової правозастосовчої практики, націленої як на захист інтересів слабкої сторони (пацієнта), так і на оперативне усунення самою системою причин і умов, що сприяють заподіянню шкоди здоров'ю або життю громадян (пацієнтів) при наданні медичної допомоги, завдають істотної шкоди системі охорони здоров'я в цілому, знижуючи її привабливість, формуючи настороженість до медичного корпусу, підвищуючи ступінь конфліктності.
По-третє, блокують модернізацію системи державного та муніципального охорони здоров'я в силу її перебування в "парниковому" періоді.
Розглянемо і інші (крім компенсаційної) функції зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди, які можуть враховуватися при розробці законодавцем норм про відповідальність за заподіяну здоров'ю або життю пацієнта шкоду.
Друга функція - виховно-попереджувальна . Встановлена ​​законом обов'язок правопорушника відшкодувати шкоду, заподіяну ним, виховує у громадян почуття недоторканності власності, життя, здоров'я людей, спонукає дотримуватися в суспільстві законність і правопорядок. Серйозне виховний вплив деліктні зобов'язання надають і на потенційних правопорушників, сприяючи недопущенню зловживання правом. Так, В.Т. Смирнов пише: "Основною метою інституту відшкодування шкоди є не покарання правопорушника, а перш за все відновлення порушеного права потерпілого за рахунок заподіювача ...". І далі: "Однак не можна зводити все значення названого інституту до задачі ліквідації майнових наслідків ... до задачі відшкодування вже виниклого збитку, тобто звертати його вістря тільки в минуле. Зводити значення інституту відшкодування шкоди лише до відновлювальної функції - значить спрощувати, принижувати роль деліктної відповідальності в цілому. Його значення виходить далеко за межі відновної завдання і пер...