тражний суд має право призначити експертизу щодо спірного питання, використовуючи при цьому передбачену договором процедуру. p align="justify"> У даному питанні, як це трапляється і в зарубіжній практиці, принцип договірної свободи в узгодженні сторонами електронного підпису при здійсненні угод, реалізований у Рекомендаціях Вищого арбітражного суду РФ, увійшов у протиріччя із загальним адміністративним підходом до електронного документообігу на рівні закону. Так, відповідно до п. 2, ст. 5 Закону В«Про інформацію, інформатизації і захисту інформаціїВ» документ, отриманий з автоматизованої інформаційної системи, набуває юридичної чинності після його підписання посадовою особою в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації, а зовсім не тільки домовленістю сторін. p align="justify"> Примітно, що в російській договірній практиці можна констатувати наявність абсолютно тих же проблем, що й у країнах, де вже давно застосовується електронний обмін даними, а саме:
невизначеність щодо юридичної сили положень договору, які передбачають досить неформализованную процедуру електронного укладання угод, у випадку судового розгляду;
відсутність чітких вказівок (або обмежень) закону щодо того, які документи можуть (або не можуть) бути використані в комерційному обороті у вигляді електронного повідомлення і вимог до структури і формі такого повідомлення;
невизначеність позиції законодавців, а також Вищого арбітражного суду щодо такої категорії, як електронний підпис. Не ясно, які саме засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу отримали правове визнання - лише електронний цифровий підпис або вся сукупність аналогів власноручного підпису, що використовуються при електронному обміні даними (шифри, коди, паролі і т.д.);
відсутність прямого обов'язку посередників - постачальників послуг з організації електронної, зв'язку (зокрема, торгових систем) - зберігати, надавати на запит сторін або офіційних органів, а також підтверджувати справжність створених і переданих з їх допомогою електронних документів .
Контрактам в електронній формі притаманні такі ознаки, кожен з яких необхідний, а всі разом достатні для того, щоб договір визнавався укладеним в електронній формі:
а) відсутність безпосереднього контакту між сторонами договору, що укладається в електронній формі. Сторони договору спілкуються за допомогою електронного обміну даними;
б) для укладення договору в електронній формі необхідно участь інформаційних посередників, що відповідають за програмне забезпечення і забезпечують зберігання та передачу інформації;
в) при укладанні договору з використанням електронних засобів зв'язку відбувається обмін даними, закріпленими в електронній формі (електронною інформацією). Тому сторонам договору необхідно передбачити умови, що відображаю...