Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Визначення правової сутності незаконного підприємництва

Реферат Визначення правової сутності незаконного підприємництва





перевищує суму 250 тис. Рублів, в особливо великому розмірі - 1 млн. Рублів. Збереження на деякий час примітки до ст. 171 lt;consultantplus://offline/ref=D81298A9D8B90A137998DD4722228260BAC88A5C3EF359D4235B24F536D9EA79448B33D9FDE7EBjARBOgt; КК РФ було редакційним упущенням і юридичного значення ніколи не мало.

Узагальнивши вищевикладене, відзначимо, що незаконне підприємництво є триваючим злочином.

Злочин слід вважати закінченим з моменту припинення злочинного стану.


. 2 Суб'єктивні ознаки незаконної підприємницької діяльності


У практиці кваліфікації незаконного підприємництва значні проблеми пов'язані з характеристикою суб'єктивної сторони даного злочину. Одна група авторів вважає, що незаконне підприємництво може бути вчинено лише умисно, інша - допускає можливість здійснення окремих форм незаконного підприємництва з необережною формою вини.

На думку А.Е. Жалінського, суб'єктивна сторона незаконного підприємництва характеризується виною у вигляді прямого або непрямого умислу, коли особа усвідомлює суспільну небезпеку здійснення підлягає реєстрації або ліцензування підприємницької діяльності без реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) або з порушенням умов ліцензування і бажає вилучення доходу у великому розмірі або свідомо допускає заподіяння великого збитку. При цьому по-різному визначається вид умислу стосовно до різних наслідків: тільки прямий умисел стосовно витяганню доходу у великому розмірі і тільки непрямий умисел стосовно заподіянню шкоди у великому розмірі. Аналогічним чином характеризує суб'єктивну сторону незаконного підприємництва та Б.В. Волж?? ин.

Принципово інша думка відстоює П.Н. Панченко, який вважає, що суб'єктивна сторона аналізованого злочину характеризується прямим умислом стосовно формі злочину, сполученого з отриманням доходу у великому розмірі, і умислом (прямим або непрямим) або необережністю стосовно заподіянню шкоди у великому розмірі громадянам, організаціям або державі. Схожої точки зору дотримується В.Є. Мельникова, однак необережність як форма вини допускається нею по відношенню до наслідків незаконної підприємницької діяльності без застережень. Наведений названим автором приклад необережного заподіяння шкоди здоров'ю в результаті заняття медичною практикою без ліцензії представляється нам не цілком вдалим, оскільки дане діяння відноситься до складу іншого злочину - незаконного зайняття приватною медичною практикою або приватної фармацевтичною діяльністю (ст. 235 lt;consultantplus://offline/ref=2C500EEB2D47C3A25AF259E7652A827D502A5E2E2B3C7072243F86226B7BBCBDB75B35D0C8C677d566Ogt; КК РФ), для якого характерна необережна форма вини.

Наше розуміння змісту суб'єктивної сторони незаконного підприємництва найбільш близько до згадуваної позиції Б.В. Волженкіна і А.Е. Жалінського, з одного суттєвим застереженням. Оскільки внесене законодавцем 27 червня 1998 зміна у визначення поняття необережності (ч. 2 ст. 24 lt;consultantplus://offline/ref=2C500EEB2D47C3A25AF259E7652A827D502A5E2E2B3C7072243F86226B7BBCBDB75B35D0C9C378d567Ogt; КК РФ) стало допускати можливість незгадування в тексті статті Особливої ??частини lt;consultantplus://offline/ref=2C500EEB2D47C3A25AF259E7652A827D502A5E2E2B3C7072243F86226B7BBCBDB75B35D0C9C672d56EOgt; КК РФ необережної форми вини, якщо злочин може бути вчинено як умисно, так і з необережності, то у всіх випадках (у тому числі і в розглянутому) опису в статтях Особливої ??частини КК РФ злочинів з матеріальним складом без вказівки необережності як єдино можливої ??форми винного відношення до последствию слід допускати як умисну, так і необережну форму вини.

Однак аналіз понять вилучення доходу і підприємницька діяльність дозволяє говорити про те, що незаконна підприємницька діяльність, сполучена з отриманням доходу у великому розмірі, фактично може відбуватися тільки з прямим умислом. Хоча законодавець (виходячи з букви закону) не вимагає встановлення мотиву скоєння злочину в розглянутій формі, мова йде практично завжди про корисливий мотив, оскільки прагнення незаконно отримати прибуток є всього лише одна з типових форм прагнення до незаконного збагачення, тобто корисливості.

Діяльність, при якій допускається заподіяння великої шкоди громадянам, організаціям або державі або має місце байдуже ставлення до заподіяння такої шкоди і при цьому усвідомлюється її суспільна небезпека, не володіє фактичними ознаками підприємництва і повинна кваліфікуватися як лжепредпрінімательство (ст. 173 lt;consultantplus://offline/ref=2C500EEB2D47C3A25AF259E7652A827D502A5E2E2B3C7072243F86226B7BBCBDB75B35D0C8C374d566Ogt; КК РФ) або як злочини проти здоров'я, власності, екологічного благополуччя, порядку управління та інших соціальних цінностей (за наявності інших необхідних ознак, зазначених у відповідних статтях Особливої ??частини lt;consultantplus://offline/ref=2C500EEB2D47C3A25AF259E7652A82...


Назад | сторінка 21 з 32 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Громадське умова кримінальної відповідальності. Заподіяння тяжкої шкоди зд ...
  • Реферат на тему: Зміст складу злочину і його ознак стосовно статтями кримінального кодексу, ...
  • Реферат на тему: Закінчений злочин. Заподіяння майнової шкоди
  • Реферат на тему: Заподіяння легкої шкоди здоров'ю
  • Реферат на тему: Умисне заподіяння шкоди здоров'ю