літературних мов, так и діалектів, обідві ці системи взаємодіють между собою во время міжлюдської комунікації. Особливо помітне це Явище у лексіці прикордонно регіонів. Є. Смулкова считает, что Контактні погранічні мови по відношенню до собі могут Виконувати функцію фільтра, або посередника, Який спріяє проникнення ЕЛЕМЕНТІВ з других мов сусідніх теренів [26, 127].
Польсько-українське/українсько-польське пограниччя є Дуже складаний для лінгвістів явищем, что можна поясніті спорідненістю та наявністю спільніх ЕЛЕМЕНТІВ у ціх мовах/діалектах. У лексіці Українські говірки містять багатая полонізмів, а польські - мают запозичення з української.
Наведемо декілька прікладів полонізмів, что віступають на Бузькому пограниччі: garnu'ok (польськ. garnuszek. невелика ціліндрічна каструля), groxotka (польськ. grzechotka - іграшка для немовляти), ks'on'ka (польськ. ksiД…Ејka - Книжка), p'erwjastka (польськ. pierwiastka - корова, что Вперше має отелитися), wrytono (польськ. wrzeciono - веретено). У Цій лексемі відбувається змішування фонетічніх рис польської та української мов).
Польські досліднікі особливая уваг пріділяють Досліджень Щодо польсько-українських запозичення, между іншім, на Підляшшю, Замощізні ТОЩО. Є. Вольніч-Павловська віділяє наступні контакти на польсько-Українському пограниччі:
1. літературна польська мова - літературна українська мова;
2. літературна польська мова - українські діалекті;
3. польські діалекті - українська літературна мова;
4. польські діалекті - українські діалекті;
5. говірки польські - говірки Українські;
6. польська та українська мови й діалекті ціх мов - Інші мови, что функціонують на колішніх польських Кресах, Наприклад, російська, німецька, їдіш, ПЄВНЄВ мірою Румунська, угорська, вірменська, а такоже турецька мова та ее діалекті [26, 133].
На українсько-румунський пограниччі, на Історично-географічній территории Буковини вінікає така ж сама проблема - наявність значної кількості лексічніх запозичення у румунській та українській мовах. Крім цього, на зазначеніх теренах можна відзначіті контакти з іншімі мовами, мовами Деяк національніх меншин, что прожівають на Буковіні: українсько - німецьке мовне пограниччя, українсько-польське чи, скажімо, українсько-словацьке ї українсько-румунський.
Вважаємо за потрібне Дещо затріматісь на розгляді українсько-румунський-Словацькою мовних контактах. Йдет тут про групу Буковинських горян (польськ. gГіrali), Які у 1803 году осіли на ціх теренах. Етнічні польські Горяни, что проживали на земли Чадецькій, яка СЬОГОДНІ захи Словацькій консульство ЗМІ, у сфере безпосередніх мовних/діалектніх контактів, у силу Суспільно-економічних процесів змушені були Залишити свои домівки и пройшовші Складний міграційній шлях, осіли на Буковіні. Цікаво, что поза сліді Буковинських горян можна найти НЕ Тільки на Буковіні, альо такоже у Боснії, в Словаччині, на Західніх Теріторіях у Польщі, а такоже у Північній Амеріці. ПРОТЯГ своєї довгої мандрівки, что мала багатая напрямків, смороду намагаліся Зберегти мовня та культурну відмінність.
Буковинські Горяни становляит меншість, тому іншомовне оточення посілює асіміляційні процеси. Наприклад, незначна кількість Буковинських горян у Боснії має у мові Чимаев Сербська запозичення, у Амеріці смороду почти зовсім асімільовані. У місцях компактного проживання, у Пояні Мікулі, Новому Солонці и Плеші, а такоже у Старій Гуті, Ніжніх Петрівцях и Тереблече, їхня мова зберігається у Первін стані. После Другої Світової Війни демографічні та Суспільні Перетворення спричинили Зміни в суспільному та географічному аспекті, а такоже в ієрархії та функціональній дістрібуції мови Буковинських поляків, у того чіслі ее діалектній ФОРМІ.
Мові, Якими володіють Горяни, знаходяться у взаємній функціональній залежності. У всех згаданіх селах у побутовій сфере, на приватному та неофіційному Рівні, Горяни вжівають Переважно польську говірку. У Плеші ВСІ сусіди (ціле село) в розмові корістуються польською говіркою. У Новому Солонці поляки живуть за сусідству з українцямі, что прожівають в українській частіні села, того тут часто з'являються польсько-українські мовні контакти. У Пояні Мікулі Сусідами є румуно, а перед другою світовою війною були німці. У Старій Красношорі Зі своими Сусідами поляки розмовляють польським говором, даже у випадка, Коли це румуно чі українці. У Тереблечі вживании польського говору в місцевому середовіщі відбувається по-різному. Це вінікає з характером розташування домівок поляків, Які прожівають некомпактно. У Ніжніх Петрівцях міжетнічна мовна комунікація здійснюється румунський, а годиною и русски, что пояснюється чисельного ПЕРЕВАГА румунів и украинцев.
У мішаніх селах часто відбуваються Зміни мовних кодів на польську, румунський або русский, в залежності від співрозмовніка чг тими Розмови. У релігійному спілкуванні, тоб в офіційній сфере, переважа...
