рівництва [10]. p> До червня 1989 накопичилися в об'єднанні диспропорції в економіці та фінансах, які нерідко закладалися в планах соціально-економічного розвитку об'єднання, інертність витратного механізму, відсутність чіткої, науково обгрунтованої економічної політики з виведення підприємства з прориву ще більше загострилися. Як і раніше переважав екстенсивний підхід в економіці, бажання виконати план будь-яку ціну, що породжувало порушення планової та фінансової дисципліни.
З 24 травня по 2 червня 1989 року в г.Щербінка Московської області проходила міжнародна виставка В«Залізничний транспорт - 89В», проводилася в рамках XXV Конгресу міжнародних асоціацій залізничних конгресів і Міжнародного союзу залізниць. На виставці широко була представлена ​​продукція електровозобудівної, тепловозобудівний і вагонобудівних заводів СРСР. Участь у виставці брали фірми Америки, Англії, Франції, Німеччини, Чехословаччини, інших країн. Виробниче об'єднання В«Луганськтепловоз було представлено тепловозами 2ТЕ116Г, ТЕ127 і 2ТЕ126. Тепловоз ТЕ127 зацікавив ряд замовників з Югославії, Греції, Південній Африки, Куби. Проте всі посилювалася ситуація в країні і на заводі не дозволила поставити унікальний тепловоз на потік.
Ситуація на заводі все погіршувалася. З 1988 року об'єднання перейшло на повний госпрозрахунок і самофінансування. Однак витрати заводу повністю перекривали його доходи. Так, з 1988 року об'єднання 40 разів виплачувало заробітну плату за рахунок позичок Держбанку [10].
Після розвалу СРСР становище заводу ще більше погіршилося. Були порвані виробничі зв'язки з десятками підприємств, що перебували у колишніх союзних республіках. Найбільш важливі з них: Новочеркаський електровозобудівний, Коломенський тепловозобудівний, Ризький вагонобудівний і деякі ін
2.3 Тепловози на експорт
Першими в країні на початку 60-х рр.. луганчани виходили на міжнародний ринок з вантажними локомотивами. Вже була розроблена креслярсько-технічна документація і опущена у виробництво, розроблені програми випробувань на стендах вузлів тепловозів М62, партія яких призначалася для Угорщини.
У 1963 році були виготовлені для Єгипту агрегат, званий Трансбордери, і спеціальні стапельні візки, за допомогою яких спускаються з берега на воду кораблі. Туди ж був відправлений виготовлений на заводі вулканізаційний котел [10].
З початку тепловозобудування 1965 був найбільш напруженим. Луганські тепловозобудівники освоїли і випустили кілька десятків тепловозів М62 в експортному виконанні і більш ніж у сім разів збільшили випуск 2ТЕ10Л, перейшовши на крупносерійним їх випуск [8].
При цьому головними напрямками в розвитку технології стало створення нових і реконструкція старих виробничих ділянок, інтенсифікація техпроцесів механічної обробки деталей, механізація складальних робіт, зростаюче застосування холодного штампування, вдосконалення захисних покриттів і,...