ify"> Таємниця. Замість роману .
Есеїстіка Андруховича вінікає внаслідок его частими подорожей до других країн и поступово Складається в Майбутнього книгу СПОСТЕРЕЖЕННЯ над нінішнімі особливая Європейського культурно -історічного ландшафту.
Твори Андруховича Переклади и бачено у Польщі, Германии, Канаді, Угорщині, Фінляндії, России, Сербії, США, Швеции, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусі, Літві, Словаччині.
Серед ряду літературних наплетеш - Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург, Німеччіна) за 2000 р. p align="justify"> Балада повернення
Колі мандрівник повернувши додому,
ступивши за ворота, зійшов на поріг,
здійнявші на плечі дорогу и втом, -
ВСІ радощі світу влягліся до ніг. p align="justify"> ЙОГО НЕ забули, его зустрічалі:
вечеря з вином - на шірокім столі;
Чомусь не здавалося про Далекі причали,
замкнувшийся в устах Невідомі жалі. p align="justify"> І всім Було дивно, и нашим жінка до ранку
зітхала в даремній гонітві за сном. p align="justify"> А ВІН все дивився туди, за фіранку,
де зірка по небу плівла над вікном.
Коментар
Є просто люди и є люди-романтики, якіх вабити далечінь, Далекі світи. Повернувшись додому з чергової подорожі, смороду Вже мріють про іншу Мандрівку. їх всегда будут бентежіті недосяжні зорі, тихий сімейний затишок - не для них.
Пісня мандрівного спудея
Агов, мої Маленькі чортенята! p align="justify"> З-под світи я вас віпущу на світ -
туди, де дах з любов'ю черленяться,
де пристрастей i прірв Сувій ...
Я - ваш отець, тож будьте мені вірні! p align="justify"> (Які невірні Рімі в Голові!),
альо коли до серця входять вірші -
Прекрасні, наче крила голубів,
Які тоді надії! .. p align="justify"> З риторик и Поетика академій -
гайда на площу, як на дно ріки! p align="justify"> Підслухані у вірі цілоденнім,
ті Рімі - вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір)! p align="justify"> Або в поля, як на зелену прощу -
читать вірші травам и вітрам! .. p align="justify"> І постарайтеся, я вас Дуже прошу,
щоб Явір тіхі сльози вітірав,
щоб небо, нахилится, наслухало,
щоб завше БУВ Натхненний соловій ...
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят и пастухів благословіть! .. p align="justify"> Отож, - на світ, за діло - чаруваті! p align="justify"> Агов, мої Маленькі чортенята!
Коментар
В«спудеїВ» - це студенти академій у давнини. Часто на канікулах смороду мандрувалі містамі ї селами, співали пісень, розказували вірші (Які часто Самі ї Складанний), щоб прогодуваті собі, а такоже показати свою поетичну вправність. p align="justify"> У пісні - звернення спудея до своих творів (пісень), Які Складанний з любов'ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просячи на волю, і треба, щоб смороду зворушувалі серця людей, щоб от них и В«Явір тіхі сльози вітіравВ», и небо слухать, и соловейко співав. br/>
казкар
Я МІГ бі гнати теплі стадо -
мене б життя кудись несло,
або пізнав бі легко й радо
просте корисне ремесло.
І так лічів бі добрі днину,
а дзіґарі з Високих веж
мене хвалили б щогодіні:
В«Ті мудро й праведно живеш,
ЯКЩО живеш, ЯКЩО живеш! В»
А я - не тієї, бо родом з Райдуга
и я махнувши на похвали -
мене ві добре там як зайду,
а все ж кличете за стіл!
Аджея в мені бринить як свято
земних історій вічний рух:
про серце, вірне и завзятий,
про творче диво теплих рук,
про незугарне и прегарне,
про сонній сад и жах темниць,
про дівчину з очима Сарни,
что виросло в краю суниць,
про двоголосся неба й хліба,
...