хологія, інтерлінгва, інтерлінгвістика, лінгвогеографія, фрейм та ряд інших.
Склад лінгвістичної термінології в сучасній російській мові розширився, що обумовлено виникненням безлічі нових напрямків у лінгвістиці, появою нових наук на стику лінгвістики з іншими науками: лінгвофілософії, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, етнопсихолінгвістики та інших, що сприяло поповненню лінгвістичної термінології новими термінами інтегративного характеру.
Лінгвістична термінологія являє собою відкриту систему мовних знаків всіх рівнів, призначену для подання даної понятійної сфери та оперування науковими знаннями в підмові лінгвістики. Вузькоспеціальна термінологія - найбільш представницький шар спеціальних термінів, які називають специфічні для кожної галузі знання реалії, поняття, категорії.
Для лінгвістичних термінів характерна широка функціональна спрямованість. За даними дослідників, лінгвістичні терміни в ціло виконують більше 10 різних функцій.
У роботі знайшло підтвердження положення дослідників про те, що вузькоспеціальний континуум термінологічного ярусу, протиставлений загальнонаукової, загальнотехнічної та профільної терміносистеми, є максимально системно організованим, але й найменш вивченим пластом. Вузькоспеціальні значення прямо пропорційна термінологічності, а значимість терміна в науковій теорії співвідноситься з його дериваційні. Вузькоспеціальний термін в самому широкому сенсі завжди дериват, тому що він виводиться, похідний від поняття, поняття формується на основі словесного значення.
Будь-яке поняття стає доступним для включення в систему або текст наукового повідомлення лише завдяки словесному позначенню. Такими своєрідними іменами понять і служать терміни, в лінгвістиці - лінгвістичні терміни.
категоріальний-понятійний корпус російського лінгвістичного простору формується на основі наступних понятійних груп: 1) знак/предмет; 2) процес; 3) процес і його результат; 4) явище; 5) область знання; 6) властивість; 7) час; 8) ознака. Для кожного терміна, що входить в той чи інший блок, характерна певна дериваційна модель.
дериваційного система російської лінгвістичної термінології включає до свого складу такі частотні суффіксальние форманти, за допомогою яких утворюються лінгвістичні терміни: - аці (я), - яці (я), - ани (е), - єні ( е);-верб;- Вим;- Ик (а);-ость;-ємо (а), - ур (а);-оід.
У лінгвістичній термінології на утворення відповідних лексико-семантичних одиниць спрямовані всі процеси термінологічної деривації.
Список використаних джерел
1. Алексеев Л.Н. Термін як категорія загального мовознавства//Російський філологічний вісник. М., 1998; Т. 83, №1
. Алексєєва Л.М. Проблеми терміна і термінотворення: Навчальний посібник зі спецкурсу. Перм, 1998.
3. Антімірова В.В. Про функціональність лінгвістичного терміна: дериваційний аспект//Актуальні питання теорії і практики російської мови. Армавір, 2003.
. Асмус В.Ф. Логіка. М., 1947.
. Ахманова О.С. Нариси з загальної та російської лексикології. М., 1957.
. Ахманова О.С. Словник лінгвістичних термінів. М., 1969.
. Ахманова О.С. Термінологія лінгвістична//Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.
. Баранов М.Т., Ладиженська Т.А., Тростенцова Л.А., Александрова О.М., Григорян Л.Т, Кулібаба І.І. Російська мова. Підручник для 7 класу загальноосвітніх установ. М., 2007.
. Благова Н.Т. До питання про семантичних змінах термінологічної лексики//Питання семантики: СБ наукових праць. Л., 1976.
. Бодуен де Куртене І.А. Деякі загальні зауваження про мовознавстві і мові//Вибрані праці з загального мовознавства. Т. 1. М., 1963.
11. Велика радянська енциклопедія. М., 1978.
12. Бондарко А. Принципи функціональної граматики і питання аспектологіі. Л., Наука, 1983.
. Борисова О.Г. Омонімія термінів медичних наук: Автореф. дис. канд. філол. наук Краснодар, 2000.
14. Будагов Р.А. Введення в науку про мову. Изд. 2-е, перероб. і доп. М., 1965.
. Буянова Л.Ю. Термін як одиниця логосу. Краснодар, 2002.
16. Буянова Л.Ю. Термінологічна деривация в сучасній російській мові (метаязиковой аспект)/Под ред. д-ра філологічних наук Г.П. Німця. Краснодарське книжкове вид-во, 1996.
17. Валгина Н.С. Активні процеси в сучасній російській мові. М., 2001.
. Виноградов В.В. Вступне слово//Питання термінології....
