тності.
Альо плата за природні ресурси за своими функціямі НЕ может вірішіті весь комплекс проблем. Ціноутворення винне взаємодіяті з іншімі економічнімі важель управління - госпрозрахунком, фінансуванням, економічнім стимулюванню, Податковий та бюджетною політікою держави.
На сучасности етапі розвитку економіки можна віділіті Такі елементи економічного механізму регулювання пріродоохоронної діяльності:
- плата за природокористування;
- системи економічного стимулювання пріродоохоронної ДІЯЛЬНОСТІ;
плата за забруднення навколишнього середовища;
создания Сайти Вся природніх ресурсов;
удосконалення системи Ціноутворення з врахування екологічних факторів;
создания екологічних ФОНДІВ;
екологічне программирования;
торгівля ліцензіями;
Платежі за заставу;
екологічне страхування.
Комплекс природоохоронних ЗАХОДІВ и екологічних програм має, дере за все, ВІДПОВІДАТИ інтересам охорони довкілля и здоров я людини та Забезпечувати максимальний загальноекономічній ефект, ськладової которого є екологічний и соціально - економічні Рівні пріродоохоронної ДІЯЛЬНОСТІ. Тобто, одночасно з економічнім результатом господарювання - удовольствие потреб людей в условиях життєдіяльності и забезпечення належноє уровня якості навколишнього середовища. А разом смороду спріятімуть підвіщенню життєвого уровня населення, підвіщенню ефектівності суспільного виробництва, Збільшення Добробут і национального багатства країни.
Екологічна оцінка стану навколишнього природного середовища предполагает РОЗГЛЯД таких основних крітеріїв:
1. Зменшення негативного антропогенного впліву на Навколишнє середовище;
2. Збільшення кількості и Поліпшення якості прідатніх до использование природніх ресурсов;
. покращення умів праці та проживання;
. Збільшення виробництва екологічно чистого прибутку;
. зниженя собівартості виробництва продукції;
. Підвищення матеріального добробуту населення.
Оцінка стану навколишнього природного середовища, результатівності охорони природніх ресурсов має Особливостігри в різніх регіонах. Тому для про єктівної ОЦІНКИ стану природного навколишнього середовища, для порівняння витрат на пріродоохоронні заходь необходимо вводіті комплексні територіальні кадастри природних ресурсов як систему відомостей про правовий режим, поділ на групи, категорії, зони, что характеризують кількісній та якісний стан природніх ресурсов та їх економічну оцінку.
Багат відів природніх ресурсов є НЕ лишь предметом праці, альо и ее результатом. До того ж, як предмет праці одні и ті ж Самі природні ресурси мают много корисних властівостей, а ефект від їх использование не однаково. Оцінка винна відображаті НЕ Стільки фактічні витрати, скільки значущість природніх ресурсов для народного господарства.
Поряд з грошовою оцінкою суспільство может розраховуваті, Які нужно понести витрати для придбання тихий чі других елементів навколишнього середовища.
Отже, для проведення економічної ОЦІНКИ природніх ресурсов на Освоєння и підтрімку про єктів господарювання могут буті вікорістані декілька підходів:
1. Витратним ПІДХІД.
2. Результатную ПІДХІД.
. Рентний ПІДХІД.
. Відтворювальній ПІДХІД.
. Енергетична оцінка природніх ресурсов.
. Затратно-збітковій ПІДХІД.
Переваги затратно-збіткового підходу:
- дозволяє частково або Повністю відшкодуваті економічні збитки від забруднення навколишнього середовища;
- враховує реальні фінансово-економічні Особливостігри регіону;
Забезпечує високий стімулюючій ефект.
Під про екологічну оцінкою землі розуміють оцінку якості землі, як основного Засоба виробництва. Для цього вікорістовується Рентний ПІДХІД. Чи не только оцінка Стосовно родючості землі, а і відношенню до рінків збуту продукції.
согласно з чіннім законодавством плата за использование природніх ресурсов встановлюється на Основі норматівів плати и лімітів їх использование.
нормативів плати за использование природніх ресурсов визначаються з урахуванням їх Розповсюдження, якості, возможности відтворення, доступності, комплексності, продуктівності, місця знаходження, возможности переробки и утілізації в...