ганізація сільськогосподарських культур в маєтку даного типу і, відповівши на це питання, ми зможемо визначити господарську спрямованість даних маєтків. Другим питанням, яке ми вважаємо за необхідне докладно висвітлити - це організація робочої сили в маєтку і управління маєтком. p> Організація сільськогосподарських культур і аграрна орієнтація маєтків катоновского типу, на нашу думку, не може залишати яких сумнівів. Катон дає нам у своєму трактаті прекрасне опис аграрної боку рабовласницького помістя. Безсумнівно, що Катон радить в одному маєток комбінувати кілька сільськогосподарських культур. У опису оліїстого саду та винограднику, наприклад, згадуються доліі і комору для хліба (Cat., 10,4; 11,1) [95], згадуються в нього й інші сільськогосподарські культури: Лупін (35; 37; 54; 60), могар (6; 132), полба (35), просо (6; 132), та інші польові та городні культури. В інших місцях Катон вказує на те де треба саджати верболіз, і стосується поливних лугів (Cat., 9), Так само у нього згадуються вівці (там же, 5, 10, 30; 47; 96; 150) свиней (10,1; 11,1). Таким чином, ми бачимо, що крім культур, які займали основне і домінуюче місце в рабовласницьких маєтках катоновского типу (тобто винограду або оливкової саду) господарі намагалися вирощувати інші культури, які забезпечували постачання маєтку всім необхідним, а в деяких випадках і пускали на продаж нарівні з домінуючими культурами. Сам Катон ідеальним маєтком вважав комбінування всіх можливих культур на одному полі в 100 югеров (Cat., 1,7). [96] У цьому нам бачитися одна з основних особливостей римсько-італійських маєтків середнього типу.
Катон докладно описує організацію рабовласницького маєтку. На нашу думку описаний в розділах 11-13 склад рабського персоналу, худоби та обладнання маєтків і давилень є приблизними і загальним. Тобто число рабів, худоби, інструментів могло варіюватися від фінансових можливостей господаря, розміру та господарської спрямованості маєтку. З цього приводу необхідно зауважити, що не можна в трактаті Катона виділяти ідеальне маєток [97], всі описані види садиб у Катона, якщо не ідеальні, то абстрактні і не є абсолютно точним описом, якого або дійсно існував рабовласницького господарства. Хоча при створенні такої абстрактної картини помістя як було показано нами вище, могли використовуватися цілком реально які були опису маєтків. Але знову ж таки вони не відображають реальної картини, і подібні опису могли бути різні для одних і тих же маєтків залежно від економічної ситуації.
Всі роботи річного сільськогосподарського циклу в маєтку виконувалися силами постійної рабської прізвища. Загальне керівництво роботою у відсутності господаря виконував Вілик (Катон, вважаючи віликів спочатку порочним, радить постійно контролювати його) (Cat., 2, 5, 10; 11; 142). Вілик, безсумнівно, є центральною після самого господаря фігурою в маєтку, в його руках зосереджено управління всієї господарської життям рабовласницької вілли. Він спокійно розпоряджається майном...