полягає в наступному:
В· все обладнання виробництва (цеху або іншого структурного підрозділу підприємства) розподіляється на технологічно однорідні групи з рівними витратами на утримання;
В· на основі розрахунків за статтями визначається нормативна величина витрат, пов'язаних з утриманням та експлуатацією устаткування, на одиницю обладнання за годину роботи по кожній групі. Неавтоматизовані операції виділяються, і по них також визначаються витрати за годину роботи;
В· нормативна величина витрат за годину роботи устаткування по одній з груп приймається за одиницю, і по відношенню до цієї групи обчислюються коефіцієнти приведення по інших групах обладнання;
В· на основі технологічної документації розраховується кількість годин роботи кожної групи устаткування для виробництва кожного виробу (обсягу робіт), а за допомогою коефіцієнтів машино-години перераховуються у наведені машино-години ;
В· множенням наведених машино-годин по кожному виробу (кожному виду робіт) на нормативні витрати за годину роботи обладнання по групі, прийнятої за одиницю, визначається кошторисна ставка витрат на виріб . Однак на практиці така методика розрахунків не тільки складна, але і пов'язана з рядом умовностей: розподіл обладнання на групи, визначення витрат за годину роботи обладнання і часу роботи з кожної його групі на один виріб, розрахунок частки витрат, що відносяться на незавершене виробництво. span>
Усунення недоліків і застосування відповідних напрямків у вдосконаленні обліку та розподілу витрат дозволить у ТОВ В«ГаваньВ» зменшити не тільки трудомісткість обліково-аналітичних центрів, а й значно підвищити відповідальність керівників за скорочення витрат, збільшення одержуваного прибутку.
Висновок
Ринок кардинально змінює підходи до побудови системи управління собівартістю. Лише достовірна та оперативна інформація про всіх виробничо-господарських процесах дозволить підприємству визначити ступінь ризиків, пов'язаних з різкою зміною попиту на продукцію, що випускається, визначити конкурентоспроможну ціну виробів, що випускаються, провести оперативний аналіз беззбитковості підприємства, обгрунтувати альтернативні рішення для успішного проведення фінансової та інвестиційної політики з урахуванням потенційних і соціальних вигод.
Фінансовий результат діяльності підприємства у свою чергу багато в чому залежить від правильно обраної стратегії управління собівартістю. Моделі, засновані на вивченні взаємини витрат, обсягу виробництва та прибутку, дають можливість керівникам підприємства планувати і прогнозувати діяльність фірми. Прибуток промислового підприємства багато...