ку. Каталізатором початку невдоволення в суспільстві та подальшого переростання його в радикальні дії послужила невдала Російсько-японська війна. Зупинити революцію вдалося лише пішовши на поступки, а саме: створивши Державну думу і задовольнивши деякі вимоги робітників і селян. Але революція знищила в більшості своїй лише наслідки, а не першопричини суспільних протиріч. Головні протиріччя у соціально-економічній сфері залишилися невирішеними:
n між селянством і поміщиками
n між розвиваються капіталізмом і існуючими феодальними пережитками
n між промисловим пролетаріатом і буржуазією
n між багатими селянами і біднотою, підтримуваної громадою.
Революція 1905 року показала, наскільки хитко було становище влади і що необхідно вжити заходів, які не тільки вирішать вищеописані суспільні протиріччя і конфлікти, але і зможуть будь-яким чином зміцнити становище уряду. Установа Маніфест 17 жовтня Державної думи не могло повністю бути таким рішенням, тим більше що імператор не збирався створенням думи покласти основу правового суспільства і обмежити свою владу, а бачив у цьому лише міру врегулювання обстановки. При першій можливості він розпустить I Державну думу, Не вчинив російське суспільство правовим.
Але спроби зміцнити соціальне становище влади все ж робилися. Аграрна реформа Столипіна, що мала як економічну, так і політичну підоснову, була найбільш продуманим і реальним ходом, який міг би не тільки зміцнити становище влади, а й створити об'єктивні передумови для подальшого поступального розвитку країни.
Економічні завдання зводилися до того, що необхідно підвищити рівень розвитку сільського господарства, сприяти розвитку капіталізму в аграрному секторі і виділенню найбільш сильних і заповзятливих селян. З початком прогресу в сільському господарстві мало розпочатися розвиток у промисловому секторі, т. к. сприятливі тенденції в селі негайно і безпосередньо позначаться на розвитку промисловості.
Головним політичним завданням було створення класу дрібних власників, які були б інертні і не пішли на радикальні дії, були вирішені за рахунок часткового руйнування селянської громади і переселення селян за Урал.
Загалом, аграрна реформа Столипіна справила сприятливий вплив на розвиток економіки країни, хоча і пройшов занадто малий період часу, щоб вона могла мати скільки-небудь відчутні кількісні показники. Тому головними її досягненнями були:
n збільшення виробництва сільськогосподарської продукції викликало зростання експорту, що призвело до припливу в країну грошових коштів з закордону.
n був розширений внутрішній ринок за рахунок збільшення купівельної спроможності населення
n селяни, що не знайшли собі місце в селі, могли виділитися з общини, продати свою ділянку і піти на заробітки в місто (ділянки продали 60% виділилися з общини). ...