0 , 0 - 7,0) 2 /(2 x 60,0) = 39462,051 мм 3
де b = 18,0 мм - ширина шпоночно паза; t 1 = 7,0 мм - глибина шпонкового паза;
- y t = 0.1 - див. стор 166 [1];
- b = 0.97 - коефіцієнт, що враховує шорсткість поверхні, див стор 162 [1].
- k t = 1,7 - знаходимо за таблицею 8.5 [1];
- e t = 0,65 - знаходимо за таблицею 8.8 [1];
Тоді:
S t = 194,532/((1,7/(0,65 x 0,97)) x 10,217 + 0, 1 x 10,217) = 6,809.
ГОСТ 16162-78 вказує на те, щоб конструкція редукторів передбачала можливість сприйняття консольної навантаження, прикладеної в середині посадочної частини валу. Величина цього навантаження для редукторів повинна бути 2,5 x Т 1/2 .
Прийнявши у ведучого валу довжину посадочної частини під муфту дорівнює довжині напівмуфти l = 80 мм, отримаємо М виг. = 2,5 x T кр 1/2 x l/2 = 2,5 x 806333,672 1/2 x 80/2 = 89796,084 Н * мм. p> Коефіцієнт запасу міцності по нормальних напруг:
S s = s -1 /((k s /(e s x b)) x s v + y s x s m ), де:
- амплітуда циклу нормальних напруг:
s v = M виг. /W нетто = 89796,084/18256,3 = 4,919 МПа,
тут
W нетто = p x D 3 /32 - b x t 1 sub> x (D - t 1 ) 2 /(2 x D) =
3,142 x 60,0 3 /32 - 18,0 x 7,0 x (60 , 0 - 7,0) 2 /(2 x 60,0) = 18256,3 мм 3 ,
де b = 18,0 мм - ширина шпоночно паза; t 1 = 7,0 мм - глибина шпонкового паза;
- середня напруга циклу нормальних напруг:
s m = F a /(p x D 2 /4) = 0/(3,142 x 60,0 2 /4) = 0,0 МПа, F a = 0 МПа - поздовжня сила,
- y s = 0,2 - див. стор 164 [1];
- b = 0.97 - коефіцієнт, що враховує шорсткість поверхні, див стор 162 [1];
- k s = 1,8 - знаходимо за таблицею 8.5 [1];
- e s = 0,76 - знаходимо за таблицею 8.8 [1];
Тоді:
S s = 335,4/((1,8/(0,76 x 0,97)) x 4,919 + 0,2 x 0,0) = 27,927.
Результуючий коефіцієнт запасу міцності:
S = S s x S t /(S s 2 + S t 2 ) 1/2 = 27,927 x 6,809/(27,927 2 + 6,809 2 ) 1/2 = 6,616
Розрахункове значення вийшло більше мінімально допустимого [S] = 2,5. Перетин проходить по міцності. br/>
ТЕПЛОВОЇ РОЗРАХУНОК РЕДУКТОРА
Для проектованого редуктора площа телоотводящей поверхні А = 1,089 мм 2 (тут враховувалася також площа днища, тому що конструкція опорних лап забезпечує циркуляцію повітря близько днища).
За формулою 10.1 [1] умова роботи редуктора без перегріву при тривалій роботі:
Dt = t м - t в = P тр x (1 - h)/(K t x A) <= [Dt],
де Р тр = 6,776 кВт - необхідна потужність для роботи приводу; t м - температура масла; t в - температура повітря.
Вважаємо, що забезпечується нормальна циркуляція повітря, і приймаємо коефіцієнт тепловіддачі Kt = 15 Вт/(м 2 xo C). Тоді:
Dt = 6775,872 x (1 - 0,885)/(15 x 1,089) = 47,5 o <= [ Dt],
де [Dt] = 50 o З - дозволений перепад температур.
Температура лежить в межах норми.
ВИБІР СОРТИ ОЛІЇ
Змазування елементів передач редуктора здійснюється зануренням нижніх елементів в масло, налити всередину корпусу до рівня, що забезпечує занурення елемента передачі приблизно на 10-20 мм. Обсяг масляної ванни V визначається з розрахунку 0,25 дм 3 олії на 1 кВт переданої потужності:
V = 0,25 x 6,776 = 1,694 дм 3 .
По таблиці 10.8 [1] встановлюємо в'язкість масла. При контактних напругах s H = 200,286 МПа і швидкості v = 1,875 м/с рекомендована в'язкість масла повинна бути приблизно дорівнює 32,0 x 10 -6 м/с 2 По таблиці 10.10 [1] приймаємо масло авіаційне МС-22 (за ГОСТ 20799-75 *).
Вибираємо для підшипників кочення пластичну мастило УТ-1 за ГО...