истовувати систему "Директ-костинг" для складання зовнішньої звітності і розрахунку податків, даний метод в даний час знаходить все більш широке застосування у внутрішньому обліку для проведення аналізу та обгрунтування управлінських рішень в області беззбитковості виробництва, ціноутворення і т.д.
Фактичне впровадження системи "Директ-костинг" у США відноситься до 1953 року, коли Національна асоціація бухгалтерів-калькуляторів у своєму звіті опублікувала опис цієї системи.
В основі методу лежить літочислення скороченою собівартості продукції і визначення маржинального доходу.
Сучасна система директ-костинг пропонує два варіанти обліку:
простий директ-костинг, при якому у складі собівартості враховуються тільки прямі змінні витрати;
розвиненою директ-костинг, при якому в собівартість включаються і прямі змінні і непрямі змінні загальногосподарські витрати.
Система обліку Директ-костинг вимагає чіткої детальної класифікації витрат для контролю за їх поведінкою в процесі функціонування підприємства.
Всі витрати, утворюють собівартість продукції (робіт, послуг), не однакові не тільки за своїм складом, а й за значенням у виготовленні продукту, виконанні робіт і послуг. Одні витрати - безпосередньо пов'язані з виготовленням і випуском продукції (витрати сировини, матеріалів, оплата праці робітників тощо), інші - з управлінням та обслуговуванням виробництва (витрати на утримання апарату управління, на забезпечення виробничого процесу необхідними ресурсами, на утримання основних засобів в робочому стані і т.д.), а треті, не маючи безпосереднього відношення до виробництва, все-таки за чинним законодавством включаються у витрати виробництва (відрахування на відтворення мінерально-сировинної бази, соціальні потреби населення та ін.) Крім того, частина витрат прямо включається до собівартості конкретних видів готових виробів, а інша частина, у зв'язку з виробництвом декількох видів продукції - побічно. p align="justify"> У системі обліку Директ-костинг поведінку витрат, в першу чергу, залежить від того, яку управлінське завдання необхідно вирішити .
Вирішенню кожного завдання повинен відповідати свій класифікаційний ознака. p align="justify"> За економічним змістом витрати доцільно групувати в розрізі економічних елементів і статей калькуляції .
Чинним Положенням про склад витрат, що включаються до собівартості продукції, встановлено єдиний для всіх організацій наступний перелік економічно однорідних елементів витрат:
1. матеріальні витрати;
2.