г кредиторів здійснюється в конкурсному виробництві за правилами, встановленими «Законом про банкрутство» (п.4 зграя 64 «Закону про банкрутство»).
Договір відступного. Відступне - грошова сума чи інша майнова цінність, сплатою якої боржник звільняється від виконання зобов'язань.
Це застосовується у разі відсутності у позичальника іншого майна і коштів.
Лізинг. Під лізингом розуміється довготривала оренда машин (устаткування), нерухомого майна або договір оренди машин (устаткування), нерухомого майна, куплених орендодавцем для орендаря з метою їх виробничого використання, при збереженні права власності на них за орендодавцем на весь термін договору. Крім того, лізинг можна розглядати як специфічну форму фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка набуває для третьої особи майна і віддає йому в оренду на довгостроковий період. Таким чином, лізингова компанія фактично кредитує орендаря. Тому лізинг іноді називають «кредит-оренда». На відміну від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, при лізингу власність на предмет оренди зберігається за орендодавцем, а лізингоодержувач отримує його лише у тимчасове користування. По закінченню терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за узгодженою ціною, підлити лізинговий договір або повернути обладнання власникові після закінчення терміну договору [25, с.39].
З економічної точки зору лізинг має схожість з кредитом, наданим на покупку устаткування. При кредиті в основні фонди позичальник вносить у встановлені терміни платежі в погашення боргу; при цьому банк для забезпечення повернення кредиту зберігає за собою право власності на кредитований об'єкт до повного погашення позики. При лізингу орендар стає власником в оренду тільки після закінчення терміну договору та сплати ним повної вартості орендованого майна. Однак така схожість характерна лише для фінансового лізингу .
В основі лізингової угоди лежать наступні документи:
лізинговий договір
договір купівлі-продажу або наряд на поставку об'єкта угоди;
протокол приймання об'єкта угоди.
Банкрутство - визнана рішенням суду або офіційно оголошена у позасудовому порядку за угодою з кредиторами неспроможність боржника, що є підставою для його ліквідації.
Банкрутство встановлюється примусово на підставі заяви до суду кредиторів або інших уповноважених «Законом про банкрутство» осіб (п.2 стаття 3 «Закону про банкрутство»).
Справи про банкрутство розглядаються судом, якщо вимоги кредиторів до боржника до сукупності складають суму не менше ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат (п.4 стаття 3 «Закону про банкрутство»).
Підставою для звернення до суду із заявою про банкрутство для боржника для кредитора є його неплатоспроможність.
Боржник вважається неплатоспроможним, якщо він не виконав зобов'язання протягом трьох місяців з моменту настання строку його виконання (п.1 стаття 4 «Закону про банкрутство»).
Заходи правого впливу, що застосовуються відносно позичальників:
Підстави для виставлення претензії позичальнику виникають з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Термін розгляду претензії - 1 місяць. Підприємства, які отримали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги Банку і в письмовій формі повідомити його про результати розгляду претензії.
При не перерахування даної суми банк вправі списати суму боргу шляхом виставлення інкасового розпорядження до рахунках позичальника. Однак банк має право і до пред'явлення претензії виставляти інкасові розпорядження до рахунків боржників, якщо такий порядок обумовлений в тексті Кредитного договору.
- У разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання довірена особа Банку направляє заставодавцю повідомлення про невиконання зобов'язання.
- Позов до позичальника про стягнення суми боргу пред'являється після закінчення місяця з дня виставлення претензії в разі незадоволення вимог банку.
Методи повернення простроченої заборгованості. Забезпечення повернення кредиту. Однією з найбільш серйозних проблем, з якими стикаються комерційні банки, є ризик непогашення кредитів. Банки, природно, прагнуть мінімізувати цей ризик за допомогою різних способів забезпечення повернення банківських позичок.
Забезпечення - це види і форми гарантованих зобов'язань позичальника перед кредитором (банком) по відшкодуванню кредиту у разі його можливого ...