яльності зробимо наступні висновки.
З основних структуроутворюючих документів, що є основою для постановки регулярного менеджменту на підприємстві є: штатний розклад, посадові інструкції і положення про підрозділи. Положення про організаційну структуру у ВАТ «Татенергосбит» відсутня. Це не дозволяє побудувати ефективну систему контролю за діяльністю апарату управління на підприємстві і створює труднощі при виявленні дефектів організаційної структури управління. Також в положеннях про підрозділи у ВАТ «Татенергосбит» не визначені цілі діяльності для кожного підрозділу, його внесок у загальний результат діяльності компанії, показники ефективності діяльності, характерні саме для даного підрозділу, а також порядок взаємодії з іншими підрозділами компанії.
ВАТ «Татенергосбит» є цілісним об'єктом управління. Напрямки діяльності даного підприємства не тільки не є взаємовиключними, а є відповідними і навіть нерозривними один з одним. Кожен напрямок реалізує не одне, а кілька лінійних підрозділів організації, тому зв'язок між ними взаємообумовлених. Вони також взаємопов'язані з функціональними підрозділами організації.
Практика побудови дерева цілей з адекватною системою показників у ВАТ «Татенергосбит» відсутня. Визначена тільки головна мета підприємства як системи. У зв'язку з цим робота структурних підрозділів організації недостатньо ефективно скоординована.
Існуюча організаційна структура ВАТ «Татенергосбит» включає найбільш актуальні напрями основної діяльності. Аналіз ступеня раціональності розподілу завдань, прав і відповідальності між структурними підрозділами ВАТ «Татенергосбит» виявив дублювання функцій двома або трьома службами; прийняття рішень на необгрунтовано високому рівні, що знижує їх оперативність і відволікає керівництво від стратегічних завдань.
Організаційна структура ВАТ «Татенергосбит» є високо централізованою, що має недостатньо налагоджені горизонтальні зв'язки. Працездатність організаційної структури управління є недостатньою в сучасних умовах, що характеризуються високою нестабільністю зовнішнього середовища і зміною смаків, вимог і переваг споживачів.
. 2 Пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури ВАТ «Татенергосбит»
Необхідність забезпечення і збереження конкурентоспроможності в умовах безперервної мінливості зовнішнього середовища визначає цілі, засоби та напрямки організаційного вдосконалення. Ефективне управління, засноване на використанні прогресивних організаційних систем і структур, є чи не головним інструментом здійснення стабілізаційних заходів в перехідний період. Проблеми формування та вдосконалення організаційних структур управління, оцінки їх ефективності вимагають подальшого опрацювання.
Удосконалення організаційної структури підприємства нерозривно пов'язане з його реформуванням. Тому поряд з реструктуризацією підприємства вдосконалення його діяльності має йти і за такими напрямками, як:
створення культури організації, що забезпечуємо потужний потенціал саморозвитку. Це тривалий і потребує великих зусиль процес, але сформовані і прийняті членами організації цінності набувають форму традиції і сприяють підвищенню ефективності організації вже без істотних витрат;
створення ефективного, комплексного механізму управління, який в першу чергу повинен включати механізм мотивації та стимулювання праці, технологію управління за кінцевими результатами, людино-машинні технології прийняття раціональних рішень, підвищення професійного рівня керівників у галузі управління і т.п.;
пошук адекватної наявним ресурсам ринкової ніші і розробка стратегії функціонування в ній, що може дати швидкий приріст ефективності з виходом на межа, обумовлений вичерпанням існуючих виробничо-технологічних можливостей підприємства. Такий приріст ефективності може досягти в середньому 25-30% (від 10 до 60%);
структурні зміни за рахунок зниження частки неефективних технологій і низькорентабельних видів продукції. Цей напрямок може дати основний приріст ефективності з виходом за межу, який визначається вичерпанням можливостей існуючих технологій та експертно оцінюваний в 40-60%;
усунення нерентабельних виробничих структур, що підвищують навантаження на основне виробництво через передачу прав власності на невикористовувані основні фонди;
впровадження управлінського обліку та створення системи всеосяжного контролю за раціональним придбанням, розміщенням та використанням ресурсів, що передбачає не тільки ефективне управління виробничими витратами, але і забезпечення ефективного функціонування служб і відділів системи управління відповідно до їх цільовими установками при мінімальних, але необхідних витратах на їх ...