ршої групи методів (самовиховання) також належать способи виховного впливу на благоотримувачів в процесі здійснення благодійної діяльності. В основному, це методи стимулювання почуттів поваги, причетності і інших, що виникають в якості природної реакції на благодіяння, а також методи навчання в процесі благодійності.
Так, наприклад, Благодійний фонд А.П. Калініченко оплатив поїздку до Зоряний містечко 23 фіналістам конкурсу, що проводився в Санкт-Петербурзі в квітні 2006 року в рамках святкування Дня космонавтики [58]. Здійснення матеріальної благодійності створило умови для розширення пізнань юних учасників заходу в галузі космонавтики. Разом з тим, даний акт благодійності виконав не лише освітню функцію, а й стимулював інтерес, повагу хлопців до працівників Фонду, який надав їм унікальну можливість.
Найбільш стійкі відносини між благодійником і благоотримувачів складаються при здійсненні систематичної приватної благодійності. У цьому випадку учасники благодійної діяльності нерідко досягають повного взаєморозуміння, можуть впливати на виховання і навчання один одного. p> Виховна робота благодійників призводить до того, що згодом, після звільнення, підлітки починають трудитися у благодійному фонді волонтерами [59]. p> Ко другій групі способів виховного впливу слід віднести методи, використовувані при роботі з потенційними благодійниками. Ці методи націлені на виховання (у тому числі, у школярів) якостей, необхідних для здійснення благодійної діяльності в майбутньому. p> Так, досить ефективним може бути переконання в необхідності участі в духовній благодійності (наприклад, шляхом роботи в якості волонтера). Метод виховують ситуацій (проведення заходів, у процесі яких школярам знадобилася б взаємовиручка) також вельми корисний. Особливу роль у формуванні якостей особистості, необхідних благодійникам, відіграє метод проектів.
Однією з передумов здійснення особами благодійності у сфері культури слід визнати стимулювання інтересу до культури.
Узагальнюючи викладене вище, зазначимо, що методи виховного впливу на благодійників являють собою відносно постійний інструментарій педагогіки благодійності. У той же час, методи, як правило, застосовуються комплексно і в конкретних ситуаціях. Категорія, що відображає багатоваріантність використовуваних методів, - прийом виховного впливу (виховної роботи)
Віднесення педагогіки благодійності до галузі педагогічних знань обумовлює тісний взаємозв'язок педагогіки благодійності з різними педагогічними науками, зокрема - з соціальною педагогікою, що вивчає соціальне виховання в процесі соціалізації; педагогіка благодійності досліджує виховання різних категорій людей в ході здійснення благодійної діяльності, за допомогою участі в роботі благодійних організацій, для яких педагогічний вплив на певні групи населення не є основною функцією.
Взаємодія дефектології з педагогікою благодійності пояснюється, зокрема, наступним: діти з порушенням слуху, мови, зору часто виступають в якості благоотримувачів, тобто є реальна можливість задіяти арсенал коштів педагогіки благодійності при здійсненні допомогою даної категорії громадян.
Благодійні акції, що проводяться різними музеями, дозволяють простежити зв'язок між музейної педагогікою і педагогікою благодійності. (Наприклад, у Державному Російською музеї існує Центр музейної педагогіки, на базі Центру реалізується програма В«Музей без порогівВ») [60].
Крім виховних методів для стимулювання благодійності можна використовувати фандрейзинг.
Фандрейзинг - Нова форма вкладання грошей у соціально-культурну сферу, діяльність з збору коштів, формування різних фінансових, грошових фондів, зокрема для благодійних або освітніх цілей. Це - не тільки оригінальна методика пошуку грошей, а й виявлення бажаючих брати участь у благодійній роботі, своєрідному інструменті фандрейзингу. p> Цілі фандрейзингових кампаній визначаються тільки тоді, коли на обличчя ефективність або художня цінність того заходу, для якого шукають гроші. За п'ятибальною шкалою оцінюються такі фактори, як зовнішня і внутрішня необхідність проекту, його унікальність, вплив на суспільство, наявність перспективних донорів, зацікавлених у проекті. p> Всі це дозволяє впроваджувати фандрейзинг в Росії, звичайно, враховуючи специфіку нашого соціокультурного простору. Фандрейзинг як процес збору коштів допомагає використовувати їх для реалізації соціально значущих програм і для підтримки некомерційних структур. p> Цікаво, що наявні дослідження про фандрейзингу характеризують його і як науку і як своєрідне мистецтво. Перша категорія включає концепції, на основі яких формуються структури та цикли, в певному сенсі представлені як наукові. Приміром, фахівці в області фандрейзингу знають, що деякі люди володіють певними здібностями, що дозволяють розглядати їх у Як потенційних дарувальників. Відносини фандрейзерів з такими людьми можна уявити - по мірі їх розвитку - у вигляді графіка,...