Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Киргизько-російські взаємини з питань національної безпеки

Реферат Киргизько-російські взаємини з питань національної безпеки





ustify"> Формується в рамках ШОС новий багатосторонній механізм взаємодії на регіональному рівні в економіці впливає на розвиток відносин між країнами-учасниками ШОС, з позарегіональними гравцями та іншими міжнародними організаціями. Відносини будуються виходячи з колективних пріоритетів. Тим самим ШОС служить механізмом багатосторонніх консультацій і угод. Потенціал організації з кожним днем ??набирає силу, а в свою чергу, зростають і можливості Киргизстану в її рамках.

Виходячи їх усього вищевикладеного, можна зробити висновок, що в цілому участь Киргизстану в організації має величезне значення, оскільки ШОС стає найважливішою міжурядовою організацією, що сприяє багатосторонньої кооперації та підтримки економічного розвитку регіону.

Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Учасниками ОДКБ є Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргистан, Росія, Таджикистан і Узбекистан.

Основний для створення ОДКБ послужив Договір про колективну безпеку (ДКБ), підписаний Вірменією, Білоруссю, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Росією, Таджикистаном і Узбекистаном 15 травня 1992. У 1993 році до договору приєдналися в якості спостерігачів Азербайджан, Молдова та Україна.

Згодом ряд країн припинили свою участь у ДКБ. У 1999 р з ДКБ вийшли Азербайджан, Грузія, Узбекистан. Україна і Молдова також втратили інтерес до військової інтеграції в рамках СНД.

Решта країни (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан) 7 жовтня 2002 на саміті країн СНД у Кишиневі заснували нову структуру - Організацію договору про колективну безпеку (ОДКБ). 26 грудня 2003 ОДКБ була зареєстрована в ООН на правах регіональної міжнародної організації.

Марта 2008 року парламент Узбекистану ратифікував документ, який відновлює членство країни в Організації Договору про колективну безпеку.

Відповідно до Статуту держави-члени ОДКБ переслідують наступні цілі: зміцнення миру, збереження територіальної цілісності та незалежності держав-учасниць організації, а також координують свої дії у боротьбі з міжнародним тероризмом та екстремізмом, незаконним обігом наркотиків і психотропних засобів , організованою транскордонною злочинністю. Принципово важливим положенням статуту є пункт про надання негайної військової допомоги державі-учасниці ОДКБ у разі виникнення військової загрози.

Виходячи із заявлених цілей, ОДКБ вживає заходів по створенню коаліційних (регіональних) угруповань військ та забезпечення їх необхідним озброєнням і технікою.

Особливу увагу країнами-учасниками ОДКБ приділяється формуванню Колективних сил швидкого реагування (КСБР).

В даний час Колективні сили швидкого реагування (КСБР) налічують 1,5 тисячі осіб (3 батальйону, дислоковані в Казахстані, Киргизстані і Таджикистані), батальйонні групи російської військової бази в Таджикистані та авіаційну групу російської авіабази в місті Кант (Киргизстан).

В даний час Організація договору про колективну безпеку і Євразійське економічне співтовариство переходять до більш високого рівня інтеграції. Про це йшлося на що пройшов 26 грудня 2007 року в Москві нараді керівників Секретаріатів двох організацій.

Сьогодні практично жоден проект, що розробляється в рамках Євразійського економічного співтовариства - енергетичний, транспортний або іншого - не може обійтися без вирішення питань забезпечення безпеки. Так само, як і проекти ОДКБ немислимі без участі ЄврАзЕС. В ОДКБ сформована Міждержавна комісія з військово-економічного співробітництва, серед перспективних завдань якого створення міждержавних холдингів ОПК і проектування нових видів озброєння та військової техніки у форматі ЄврАзЕС.

Головна мета взаємодії двох організацій - забезпечення безпеки єдиного економічного простору. ОДКБ і ЄврАзЕС мають намір взаємодіяти у питаннях прикордонної та митної політики (охорона зовнішніх кордонів, боротьба з наркотрафіком, оргзлочинністю, контрабандою), у контролі за міграційними потоками та припиненні нелегальної міграції, забезпеченні безпеки транспортних систем, протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму , в галузі військово-технічного і військово-економічного співробітництва.

В інших інтеграційних об'єднаннях за участю країн СНД, таких як: Неформальне об'єднання Грузії, України, Азербайджану, Молдови та Узбекистану (ГУАМ), Організація чорноморського співробітництва (ОЧЕС) і Союзна держава Росії та Білорусі Киргистан участі не приймає.

Найбільш успішно інтеграція здійснюється на регіональному рівні в рамках таких структур, як ЄврАзЕС і ШОС. Співпраця Киргизстану на глобальному рівні в рамках СОТ (економічна інтеграція на глобальному ...


Назад | сторінка 27 з 38 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Правове регулювання співробітництва держав у рамках організації договору пр ...
  • Реферат на тему: Діяльність Ісламської республіки Іран в рамках Організації економічного спі ...
  • Реферат на тему: Розвиток економічного і військово-політичного співробітництва РФ з країнами ...
  • Реферат на тему: Проблеми і перспективи розвитку Митного союзу і єдиного економічного просто ...
  • Реферат на тему: Дотримання вимог безпеки при експлуатації озброєння і військової техніки в ...