ї особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, була недостатньою для задоволення вимог кредиторів, а ліквідація не була проведена в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, зазначений орган відмовляє ликвидируемому боржникові у внесенні до єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про припинення юридичної особи [26, с.82].
Для юридичної особи, як уже зазначалося, банкрутство настає, коли воно нездатне задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів, якщо відповідні зобов'язання і (або) обов'язки не виконані ним протягом трьох місяців з моменту настання дати їх виконання (Стаття 3 Закону). Це правило застосовується і до відсутнім боржника. p> Підставою для визнання громадянина банкрутом визнається нездатність виконати ним протягом трьох місяців грошові зобов'язання або сплатити податки та інші обов'язкові платежі у зв'язку з перевищенням суми наявних боргів над вартістю належного йому майна. У відношенні відсутнього боржника-громадянина дане положення застосовується [26, с.83].
9. Банкрутство відсутнього боржника.
Проблема банкрутства відсутнього боржника знайшла своє відображення і рішення в В§ 2 глави Х Закону про банкрутство.
Заява про визнання відсутнього боржника банкрутом приймається арбітражним судом незалежно від розміру кредиторської заборгованості [26, с.83].
До відсутнім боржникам Закон про банкрутство відносить юридичні особи, які фактично припинили свою діяльність, у тому числі не проводять поточні платежі протягом тривалого часу, не знаходяться за адресою, вказаною в установчих документах, і встановити їх місцезнаходження не представляється можливим.
Під відсутнім боржником-громадянином Закон про банкрутство розуміє фізична особа, яка припинила займатися підприємницькою діяльністю, відсутня за місцем проживання та місцезнаходження його невідомо.
Положення, передбачені В§ 2 глави Х Закону, застосовуються і в тому випадку, якщо майно боржника юридичної особи завідомо не дозволяє покрити судові витрати по справі про банкрутство. Арбітражний суд може встановити відсутність або недостатність майна для покриття зазначених витрат з балансу боржника, представленого на запит суду державної податкової службою.
Крім того, зазначені положення застосовуються і в разі відсутності операцій по рахунках боржника протягом 12 місяців.
Заява про визнання відсутнього боржника банкрутом може бути подана до арбітражного суду конкурсного кредитором, податковим або іншим уповноваженим органом, а також прокурором.
Як правило, арбітражний суд у тримісячний строк з моменту прийняття до виробництва заяви про визнання боржника банкрутом його розглядає і приймає рішення по справі (стаття 47 Закону). У відношенні відсутнього боржника Закон передбачає скорочений термін розгляду справи - двотижневий, оскільки щодо відсутнього боржника не вво...