РФ (уряд, адміністрація), очолюваний керівником вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта РФ (голова уряду, голова адміністрації). Конституцією (статутом) суб'єкта РФ може встановлюватися посаду вищої посадової особи суб'єкти (президент, губернатор), що очолює вищий виконавчий орган державної влади суб'єктів РФ. p align="justify"> В даний час система виборів безпосередньо населенням вищих посадових осіб (керівників вищих виконавчих органів державної влади) суб'єктів РФ замінена обранням їх представницькими органами відповідних суб'єктів за поданням Президента РФ на строк не більше 5 років. У разі дворазового відхилення поданої кандидатури Президент РФ призначає тимчасово виконуючого обов'язки вищої посадової особи (керівника найвищого органу виконавчої влади). p align="justify"> Перелік інших виконавчих органів державної влади суб'єкта РФ визначається вищою посадовою особою (керівником вищого виконавчого органу) відповідно до конституції (статутом) суб'єкта РФ.
За предметів спільного ведення РФ і її суб'єктів федеральні органи виконавчої та органи виконавчої суб'єктів РФ утворюють єдину систему виконавчої влади в РФ.
7.2 Інші колективні суб'єкти адміністративного права
.2.1 Підприємства та установи як суб'єкти адміністративної права
У число колективних суб'єктів адміністративного права входять різні організації, в які об'єднані фізичні особи. Тут ми розглядаємо організації, які не є органами виконавчої влади і не володіють державно-владними повноваженнями. Найбільш поширеними різновидами таких організацій є підприємства та установи. p align="justify"> Підприємство - це самостійний господарський суб'єкт, створений підприємцем або об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку.
Установа - організація, створена власниками для здійснення управлінських, соціально-культурних чи інших функцій некомерційного характеру і фінансується ними повністю або частково. За своїми зобов'язаннями установа відповідає знаходяться в його розпорядженні грошовими коштами, а за їх недостатності субсидіарну відповідальність несе власник майна. p align="justify"> Правовий статус підприємств, установ та інших організацій визначають норми конституційного, цивільного, адміністративного, фінансового, земельного та інших галузей права. Норми адміністративного права визначають адміністративно-правовий статус підприємств, установ та інших організацій, тобто їх права та обов'язки у сфері державного управління. p align="justify"> Адміністративно-правові норми, що відносяться до підприємств, установ та іншим організаціям, поділяються на такі групи:
пов'язані з будь-яким підприємствам, установам і організаціям (норми про порядок державної реєстрації, ліцензування діяльності, відповідальності за адміністративні правопорушення і пр.);
пов'язані з державним підприємствам, установам і організаціям (держава як власник в особі органів виконавчої влади створює їх, затверджує їх статути, керує ними, призначає керівників, реорганізовує та ліквідовує).
Адміністративно-правове регулювання діяльності недержавних підприємств та установ обмежена. Роль адміністративно-правового регулювання відносно останніх полягає у встановленні їх прав і обов'язків у сфері державного управління і форм контролю їх виконання. Самостійність їх господарської діяльності гарантується норм адміністративного права (недопущення відмови в реєстрації підприємства (установи) за мотивами недоцільності, заборона на втручання органів держави у діяльність підприємства (установи) за винятком випадків, передбачених законодавством, захист майна підприємства від незаконного вилучення, недопущення монопольного становища на ринку окремих підприємств та недобросовісної конкуренція).
7.2.2 Громадські організації (об'єднання) як суб'єкти адміністративного права
громадські організації (об'єднання) також є суб'єктами адміністративного права.
Під громадським об'єднанням розуміється добровільне, самоврядні, некомерційне формування, створене за ініціативи громадян або юридичних осіб об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, зазначених у статуті громадського об'єднання.
Право громадян створення громадських об'єднань реалізується як безпосередньо шляхом об'єднання фізичних осіб, так і через юридичні особи - громадські об'єднання.
Попереднього дозволу органів державної влади або місцевого самоврядування на створення громадського об'єднання не потрібно.