не тільки майнові права спадкодавця, а й обов'язки. Спадкоємець фактично стає на місце спадкодавця і зобов'язаний погасити його борги. Загальне обмеження тут те, що борги погашаються тільки в межах вартості спадщини, тобто власні кошти спадкоємця в погашенні боргів не беруть участь.
У проекті податкового кодексу пропонується включати суми податкових недоїмок (правда, без пені та штрафів) до складу боргів, які переходять у спадок. Чинний закон "Про основи податкової системи" такий можливості, зрозуміло, не передбачає.
Згідно з проектом борг має бути сплачений одночасно з прийняттям спадщини. Для цього спадкоємець, ні багато ні мало, повинен попередньо звернутися до податкової інспекції та з'ясувати, чи немає у спадкодавця заборгованості.
Більше того, якщо борг погашається пізніше, але протягом року з моменту прийняття спадщини, спадкоємець зобов'язаний сплатити відсотки за кожний день прострочення. Після закінчення року згідно з проектом сума непогашеного боргу збільшує власне податкове зобов'язання спадкоємця (!)
Можливо, сама ідея повернення недоїмок за рахунок спадщини і непогана. Однак передбачений в кодексі порядок абсолютно не продуманий і не враховує правила ЦК. Спадкоємців може бути декілька і кожному з них для прийняття спадщини надається шестимісячний термін. Відповідно, спадщину може бути прийнято ними в різний час, а до закінчення цього терміну точна частка кожного може бути невідома, оскільки будь-який спадкоємець має право відмовитися від спадщини. Хто і як буде розраховуватись з податковою інспекцією не ясно.
Що ж до збільшення власного податкового зобов'язання спадкоємця, то це суперечить взагалі всім принципам податкового права. Фактично це означає, що вводиться якийсь новий податок, який до того ж стягується в якості санкції. "[3]
4.4 Про транспортний податок.
В
"Транспортний податок, що вводиться в розділі XXIV проекту Податкового кодексу, є практично повним аналогом чинного в даний час і зараховується до дорожні фонди податку на власників автотранспортних засобів, і замінює собою, крім цього податку, податок на реалізацію паливно-мастильних матеріалів, податок на користувачів автомобільних доріг і податок на придбання автотранспортних засобів.
Новий податок не слід плутати з уже існуючим транспортним податком, встановленим Указом Президента РФ від 22 грудня 1993 року N 2270 "Про деякі зміни в оподаткуванні та у взаєминах бюджетів різних рівнів ", податковою базою якого є нарахована оплата праці. p> Розглянутий розділ Податкового кодексу встановлює загальні положення про транспортний податок, на основі яких органи законодавчої влади суб'єктів Російської Федерації повинні випустити нормативні акти, визначають конкретний порядок і умови його обчислення і сплати. p> Відповідно до запропонованого проектом, платниками податків податку визнаються юридичні та фізичні особи, які є власниками транспортних засобів на пневмоходу, визнаних у кодексі об'єктом оподаткування. p> Об'єктом оподаткування можуть бути визнані транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми на пневмоходу, що мають місце знаходження на території Російської Федерації. Не визнаються об'єктом оподаткування спеціально обладнані транспортні засоби, що знаходяться в власності інвалідів. p> Податкова база визначаться окремо щодо кожного транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування, виходячи з категорії цього транспортного засобу і потужності його двигуна. p> Проект Податкового кодексу дає базові ставки податку в залежно від категорії і потужності двигуна транспортного засобу (у відсотках від встановленого федеральним законом мінімального розміру оплати праці на одиницю потужності двигуна в кінських силах або кіловатах). p> Базові податкові ставки можуть бути збільшені рішенням регіонального органу законодавчої влади. p> У проекті Податкового кодексу прямо передбачені пільги тільки для фізичних осіб: Героїв Радянського Союзу, Героїв Російської Федерації, громадян Російської Федерації, нагороджених орденом Слави трьох ступенів, зазнали впливу радіації внаслідок Чорнобильської катастрофи, але надано право регіональним органам законодавчої влади встановлювати додаткові податкові пільги для окремих категорій платників податків та/або щодо окремих транспортних засобів. p> Сума податку щодо кожного транспортного засобу визначається платником податку окремо виходячи з податкової ставки і податкової бази, тобто равн а добутку податкової ставки на сумарну потужність двигуна. p> Сплата податку здійснюється платником податку щороку виходячи до проходження державного технічного огляду транспортних засобів або їх реєстрації (перереєстрації). Без пред'явлення документів про сплату податку перераховані вище дії державними органами не виробляються. p> Інструкції щодо застосування податку видаються (у межах своєї компетенції) відповідними регіональними податковими та фінансовими орга...