ивних змаганнях, в екстремальних умовах, виявляються кращі якості нових розробок, їх зручність, економічність і інші експлуатаційні характеристики. У той же час в граничних режимах роботи виявляються і слабкі сторони тих чи інших матеріалів або компонентів конструкцій, стають яснішими можливі шляхи усунення недоліків та напрямки перспективної модернізації виробів. Так, більшість нових моторних і трансмісійних масел, двигунів і шин пройшло перевірку в гонках «Формула - 1», в багатоденних мотоциклетних перегонах, в ралі «Париж - Дакар» та інших аналогічних змаганнях.
Фізична культура і спорт, таким чином, є істотним чинником зростання добробуту суспільства і поліпшення якості життя людей.
Так чому ж спорт не використовують в якості реклами і чому так складно знайти фінансування? В якості проблеми виступає встановлення закономірностей і тенденцій розвитку професійного комерційного спорту. Питання, пов'язані з вирішенням цієї проблеми, непрості і вимагають спеціальних досліджень (Л.П. Матвєєв, 1999). Гальмуючим фактором формування системи професійного комерційного спорту в Росії, на думку С.І. Гуськова і В.Н Платонова, є відсутність раціональної методології розвитку професійного спорту (2000). Невідповідність накопичених раніше знань про об'єкт дослідження з сучасними особливостями його функціонування та розвитку визначає суть проблемної ситуації. [4]
Індустрія спорту в країні включає 2,2 тис. стадіонів з трибунами понад 1500 місць, стільки ж налічується критих басейнів. Слід враховувати ще 50 тис. Спортивних залів, 4 тис. Лижних баз, 11 тис. Стрілецьких тирів, 80 тис. Спортивних майданчиків і полів.
Однак, організованим спортом сьогодні займаються тільки 7-8% всього населення країни. Крім того, приблизно 15% населення віддають вільний час нерегулярним самостійних занять.
Отже, навіть наявний спортивний потенціал експлуатується незадовільно. Більшість відомчих спортивних об'єктів передано в муніципальну власність. Одноразова завантаження залишилися у власності підприємств невиробничих об'єктів в середньому не перевищує 10-20%.
Замість основного призначення вони використовуються під продовольчі ярмарки, речові ринки, автостоянки та ін. наддохідного комерційні структури. Число, так званих, площинних споруд, тобто кількість майданчиків і полів, призначених для занять спортом, катастрофічно скорочується.
Ринок фізкультурно-спортивних комерційних послуг для масового населення навіть у м Москві задоволений всього на 5-7%, тоді що ж говорити про р Іркутську? Навіть ринок дорогих послуг, споживач яких складає всього 1% від платоспроможного населення, притягнутий всього на 20-25%.
Низький рівень завантаження спортивних об'єктів обумовлений рядом причин. По-перше, - це брак коштів та інвестицій. В середньому на фізичну культуру і спортивні заходи витрачається всього 0,17% від загального бюджету. У більшості суб'єктів Росії на ці цілі використовується - від 0,05 до 0,9%. Причому, як показали дослідження, навіть виділяються з бюджету мізерні кошти використовуються неефективно.
Не меншу роль відіграє незадовільний освоєння сучасних методів управління в умовах ринку. Незадовільні комерційні результати функціонування об'єктів спортивного дозвілля обумовлені низькою відвідуваністю. Причини цього не однозначні за впливом. Майже 2/3 опитаних не займаються спортом через брак вільного часу, 60% - через економічних труднощів, 12% з причини протипоказань лікарів стосовно високих фізичних навантажень. Однак 50% не потрапили в орбіту комерційних занять спортом зважаючи низької якості пропонованих послуг і слабкою інформованості.
Ринок фізкультурно-спортивних комерційних послуг сьогодні практично не затребуваний з урахуванням його потенційних можливостей. [6]
Для залучення до спорту більшості населення і ефективного використання можливостей фізкультурно-спортивних об'єктів треба застосовувати, так звані, технології спортивного маркетингу. Сьогодні в Росії вважається, що «спортивний менеджмент почався з Сергія Кущенко», який сьогодні керує ЦСКА, але насправді в країні все ще немає людини, про яку можна було б сказати, що «з нього почався спортивний маркетинг Росії». Багато клубів навіть не мають штатного маркетолога, що спеціалізується саме на продажі спортивної події. Ці обов'язки все ще виконують менеджери і, як це видно з результатів, займаються не своєю справою. [7]
Держава теж впливає на розвиток спортивної сфери. Крім основного фінансування в спортивні клуби та спортивні заходи, держава регламентує законами і лобіює інтереси спорту на державному та громадському рівні. Непрямими проблемами є політичні та економічні фактори, які можуть вплинути на результат подій.
Персп...