дитор може скористатися як програмними, засобами, що набагато ефективніше, так і провести розрахунки вручну. Алгоритм, закладений в основу проведення аналізу фінансового становища підприємства як в тому, так і в іншому випадку, заснований на взаємозв'язках, внутрішньо властивих балансу та інших форм звітності. p> У силу того, що аналітичні процедури в більшості своїй формалізовані,, аудитор при їх проведенні може застосувати спеціальне програмне забезпечення для більшого ефекту.
В даний час розробкою спеціальних аналітичних програм займається цілий ряд фірм. p> Інформаційною базою для проведення аналізу фінансового стану є бухгалтерська звітність. У першу чергу це бухгалтерський баланс (ф. № 1) та додатки до балансу; ф. № 2 - "Звіт про фінансові результати та їх використання ", ф. № 4 - "Звіт про власний капіталі ", ф. № 3 - "Звіт про рух грошових коштів". p> Аналіз фінансового стану підприємства включає наступні етапи:
1. Попередня (загальна) оцінка фінансового стану! підприємства та змін його фінансових показників за звітний період.
2. Аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.
3. Аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу.
4. Аналіз оборотності оборотних активів. p> 5. Аналіз фінансових результатів підприємства. p> 6. Аналіз потенційного банкрутства підприємства. Для проведення аналізу фінансового стану підприємства використовуються певні методи та інструментарій.
Найбільш простий метод - порівняння, коли фінансові показники звітного періоду порівнюються або з плановими,, або з показниками за попередній період (базисними). При цьому необхідно забезпечити порівнянність порівнюваних даних.
. Наступний метод - групування, коли показники групуються і зводяться в таблиці. Це дає можливість для проведення аналітичних розрахунків, виявлення тенденцій розвитку окремих явищ та їх взаємозв'язку, виявлення чинників, що впливають на зміну показників.
Метод ланцюгових підстановок, або елімінування, полягає в заміні окремого звітного показника базисним. При цьому всі інші показники залишаються незмінними. Цей метод дає можливість визначити вплив окремих факторів на сукупний фінансовий показник.
В якості інструментарію для фінансового аналізу широко використовуються фінансові коефіцієнти. Це відносні показники фінансового стану підприємства, які виражають ставлення одних абсолютних фінансових показників до інших.
Фінансові коефіцієнти використовуються: для порівняння показників фінансового стану конкретного підприємства з аналогічними показниками інших підприємств або середньогалузевими показниками; для виявлення динаміки розвитку показників і тенденцій зміни фінансового стану підприємства; для визначення нормальних обмежень і критеріїв різних сторін фінансового стану. p> При проведенні аудиту операцій з валютними цінностями аудитор користується всіма діючими нормативними документами, що стосуються предмета перевірки, тобто в даному випадку операцій з валютними цінностями. Такими документами виступають Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів ", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.02.96г. № 29, Закон про оподаткування прибутку підприємств із змінами та доповненнями, інші нормативно-правові акти.
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються в бухгалтерському обліку в національній валюті України шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату здійснення операції.
Якщо отримання товарів (або інших активів) з імпорту передує оплаті, тобто надходження активів вважається першою подією, то до і після введення в дію П (С) БО 21 отримані з імпорту активи, а також виникла кредиторська заборгованість відображаються в обліку за курсом НБУ на дату надходження товарів (за курсом згідно вантажної митної декларації). У свою чергу, на дату розрахунку погашення кредиторської заборгованості відображається за курсом НБУ на дату здійснення платежу. У результаті цього виникає курсова різниця від невідповідності курсів валют на дату виникнення та дату погашення заборгованості по розрахунках з іноземними постачальниками, як це було і раніше. Якщо заборгованість не погашена на дату складання звітності, то вона перераховується за курсом НБУ, що діяв в останній день звітного періоду. При цьому на дату здійснення оплати розраховується курсова різниця, виникла в результаті різниці в курсах валют на період складання звітності і на дату оплати.
У свою чергу, якщо при здійсненні експортних операцій першою подією є реалізація продукції, товарів (виконання робіт, надання послуг), а оплата надходить пізніше, то до складу доходу включається сума валюти, перерахована за курсом НБУ на дату реалі-ції. За цим же курсом перераховується виникла дебіторська заборгованість. На дату здійснення оплати заборгованість за розрахунками з іноземними покуп...