и центральний резервний продовольчий фонд Китаю закупив близько 30 млн тонн пшениці і 490 тис. Тонн рису, у зв'язку з чим, Корпорації з управління продрезервів КНР вдалося зберегти ринкові ціни на пшеницю і рис на рівні вище мінімальних закупівельних цін.
Завдяки реформам в селі і впровадженню досягнень науково-технічного прогресу зросла продуктивність праці в сільському господарстві Китаю. Незважаючи на те, що зростання продуктивності праці у виробництві зерна відставав від зростання економіки країни в цілому, значна частина сільської робочої сили вивільнилася від землеробських робіт. Так, з волі селян у сільських районах Китаї виникли промислові підприємства волосного та селищної підпорядкування, так звані селищно-волосні підприємства (ПВП), що стали потужною опорою сільської економіки і важливою складовою частиною народного господарства, завдяки низькій вартості продукції і великий конкурентоспроможності. Сфера діяльності ПВП вельми обширна і охоплює промислове виробництво, переробку сільськогосподарської продукції, транспорт і перевезення, будівництво, торгівлю, громадське харчування та побутове обслуговування. ПВП стали головним джерелом зростання доходів зайнятої в них 2/3 сільській робочої сили та розвитку сільської економіки Китаю. Крім того, ПВП активно використовують інновації та іноземні інвестиції, що дозволяє цим підприємствам нарощувати експорт продукції, тим самим позитивно впливаючи на експортно-орієнтовану економіку країни.
У 2008 р в сільській місцевості Китаю проживало понад 700 млн чол. або б? Більша частина населення країни, при цьому сільськогосподарською діяльністю було зайнято тільки близько 300 млн чол. Чисельність населення, що відноситься до категорії абсолютної бідності, скоротилася з 250 млн в 1978 р до 14800000 чол. в 2007 р, тобто майже в 17 разів. Уряд Китаю поставило завдання до 2020 р вдвічі збільшити доходи сільського населення, які в 2008 р в середньому на одну особу становили 595 дол. (4761 юанів) на рік, що втричі менше доходів міського населення. Починаючи з 2006 р уряд країни розвиває систему кооперативного медичного обслуговування. Китайський уряд розробило «Програму практичних заходів щодо проведення реформи системи охорони здоров'я на період 2009-2010 рр.», В рамках якої з державного бюджету виділяються кошти для надання субсидій селянам, бере участі у сільській системі кооперативного медичного обслуговування.
На 2009 р в сільській місцевості Китаю намічена скасування плати за обов'язкову шкільну освіту. Крім того, учням з бідних сімей держава надасть безкоштовні навчальні посібники і виплачуватиме стипендію.
Однак на селі фактично відсутня державна пенсійна система. Перша спроба створення сільської пенсійної системи в Китаї в 1992 р при її фінансуванні за рахунок селян і колективних підприємств виявилася неуспішною. У 1999 р вона була замінена програмою комерційного страхування, але через невисокі доходів населення досі в ній беруть участь дуже небагато.
В умовах глобалізації світової економіки державне регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією Китаю є фактором, що істотно впливає на кон'юнктуру світового продовольчого ринку та забезпечення продовольчої безпеки світового співтовариства
У 2008 році обсяг обороту зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією в Китаї склав 99200000000 дол., збільшившись на 27% в порівнянні з попереднім роком.
Обсяг імпорту сільськогосподарської продукції перевищив експорт (40,5 млрд дол.) і склав в 2008 р 58700000000 дол. Темпи зростання імпорту в 2008 р збільшилися порівняно з 2007 роком на 42 , 8%, тоді як експорт зріс лише на 9,4%.
Таким чином, дефіцит зовнішньоторговельного балансу по продовольчих товарах в Китаї в 2008 р склав 18,2 млрд дол., перевищивши показник попереднього року в 3,4 рази.
Вартість сільськогосподарської продукції, імпортованої в Китай, різко зросла в 2008 р внаслідок істотного підвищення цін на олійне сировину і зростання імпорту свинини з метою зниження тимчасово утворився дефіциту на цей вид продукції.
Зовнішня торгівля Китаю пшеницею та рисом в даний час характеризується позитивним торговельним балансом. Незважаючи на істотне скорочення площ посівів, падіння виробництва і щорічне зниження експорту Китай залишається нетто-експортером цього виду зернових. При цьому до 2018/2019 рр. прогнозується нетто-експорт пшениці у розмірі 0900000 тонн і рису - 0600000 тонн, тоді як в 2008/2009 рр. чистий експорт склав 2 і 1 млн тонн відповідно (рис. 7). Китай, де нетто-експорт кукурудзи в 2008/2009 рр. склав 0400000 тонн, з 2010/2011 р імовірно стане нетто-імпортером цього виду зерна, а до 2018/2019 рр. чистий імпорт досягне 2300000 тонн на потреби галузі тваринництва, так як задовольнити внутрішній попит за рах...