йно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Віднесення до посадових осіб, що виконують інші функції, позбавляє сенсу встановлену законом кримінальну відповідальність спеціально для посадових осіб та веде до втрати специфіки, притаманної розглянутої групі.
Критерієм, який дозволяє виділити з усіх осіб, які працюють в органах державної влади та управління, в органах місцевого самоврядування тих, хто може стати суб'єктами аналізованої групи злочинів, є вчинення ними при виконанні посадових обов'язків дій, що мають юридичне значення, тобто пов'язаних із встановленням, зміною, або припиненням прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб. Щоб такі дії стали підставою для визнання особи посадовою, вони повинні бути обумовлені службовою необхідністю і витікати з функцій представника влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Дана умова, поряд з виконанням зазначених функцій та вчиненням у зв'язку з цим дій, що мають юридичне значення, є обов'язковим для визнання особи посадовим.
У той же час особи, хоча і мають відношення, наприклад, до матеріальних цінностей, але виконують чисто технічні або виробничі функції не визнаються посадовими. Саме тому укладення договору між працівником і адміністрацією про повну матеріальну відповідальність за збереження довірених цінностей саме по собі не може служити підставою для визнання такої особи суб'єктом посадового злочину, якщо при цьому воно не здійснює функцій по управлінню або розпорядженню цими цінностями (наприклад, організовує їх доставку , розподіляє по іншим постачальницьким точкам).
Інші ознаки службової особи, зазначені в законі, не є визначальними. Для визнання особи посадовим не має значення, постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням воно виконує покладені на нього обов'язки, призначений на посаду або обраний, працює за плату або безкоштовно.
Правовою підставою наділення особи відповідними функціями є закон, статут, інструкція або інші нормативні правові акти, наказ про призначення на посаду в яких сформульовані права та обов'язки особи, яка займає конкретну посаду. Встановлення такого правової підстави в кожному конкретному випадку обов'язково. Ігнорування цієї вимоги призводить до судових помилок.
Встановлення прав і обов'язків представників влади - посадових осіб у нормативному правовому акті забезпечує їх чіткість і повноту, але навіть при чіткій регламентації прав та обов'язків допускаються різні тлумачення наданих особі повноважень. Ці ситуації можливі, наприклад, коли, призначаючи на посаду або даючи спеціальне повноваження на здійснення функцій влади, особі не роз'яснюють його права та обов'язки. Якщо в подібних випадках представник влади, наприклад, перевищив свої повноваження, залучати його до відповідальності треба дуже обережно. Для вирішення питання про відповідальність важливо знати, з якого моменту особа вважається посадовою. Особа набуває комплекс посадових прав і обов'язків з дня, зазначеного в наказі про зарахування на роботу або в акті виборів, навіть у тих випадках, коли необхідно подальше затвердження призначення. Якщо ж вищестоящий орган держави висловив незгоду з призначенням, то особа все-таки визнається посадовою, але лише на період з моменту видання наказу про зарахування на роботу до моменту вираження незгоди.
Особа, яка виконує посадові обов'язки під час хвороби, відпустки, відрядження посадової особи, визнається таким, лише в силу акту призначення. До нього прирівнюється акт переміщення з однієї посади на іншу, відповідно до якого особа, раніше не є посадовою, може придбати комплекс прав і обов'язків посадової особи.
Особи, прийняті на роботу, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій з випробувальним терміном, визнаються суб'єктами посадових злочинів, якщо злочин скоєно в цей період. Також вирішується питання про посадових осіб, що проходять обов'язкове стажування (наприклад, на посаді народних суддів, слідчих, адвокатів, членів обласних судів).
Посадовим, особа вважається до моменту припинення трудових відносин. Вони припиняються внаслідок настання певних юридичних фактів: а) закінчення терміну посадових повноважень; б) дострокового відкликання з виборній посаді; в) звільнення (у разі звільнення всупереч бажанню і навіть за наявності згоди профспілкового комітету особа вважається посадовою до видання наказу про звільнення); г) настання смерті.
На практиці викликає утруднення питання про визнання можливими суб'єктами посадових злочинів осіб, які хоч і не призначені на відповідні посади, але фактично виконують функції посадової особи. Згідно з приміткою до ст.285 КК РФ вони можуть визнаватися посадовими, якщо виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'яз...