або скасування його іншим документом.  
 За формою викладу (ступеня уніфікації): 
  - індивідуальні (разовий документ, зміст якого викладається у вільній формі). Розробляються конкретними організаціями для внутрішнього користування; 
  - трафаретні (коли структура і частина змісту документа заздалегідь підготовлені, а інша частина заповнюється при його складанні). Такі документи перспективні, тому економлять час на підготовку; 
  - типові документи, створювані вищими органами для організацій з однорідними функціями і носять обов'язковий характер (тобто документи, що описують стандартні процеси явища - наприклад, типової технологічний процес); 
  - зразкові документи носять орієнтовний характер і використовуються для складання та оформлення документів за аналогією; 
  - уніфіковані (Вхідні в яку-небудь уніфіковану систему документації) у вигляді анкети і таблиці. 
  По термінах виконання розрізняють: 
  - термінові (із зазначеним терміном виконання документа встановленими законом та відповідними правовими актами, а також телеграми та інші документи з грифом "терміново"); 
  - нетермінові. p> По термінами зберігання розрізняють документи: 
  - тимчасового зберігання (до 10 років); 
  - довготривалого зберігання (понад 10 років); 
  - постійного зберігання. p> За ступенем обов'язковості: 
  - інформаційні (що містять відомості і факти про виробничої та іншої діяльності організацій); 
  - директивні (обов'язкові для виконання документи, юридичні або технічні норми). 
  Таким чином, найважливішою ознакою для класифікації документів є його зміст. Службові документи можуть поділятися: з адміністративних питань; матеріально-технічного постачання; планування; оперативної діяльності; бухгалтерського обліку; підготовки і розстановки кадрів; фінансово-кредитними та зовнішньоторговельним питань і т.д. Як і всякий об'єкт, документ має безліччю властивостей (відмітних якостей). Прийнято виділяти кілька основних властивостей документа, які характеризуються відповідними ознаками: юридична сила, оригінальність, справжність. br/> 
  1.2 Реквізити та оформлення документів  
   Реквізит (лат. requisitum - потрібне, необхідне) - сукупність обов'язкових даних, без яких документ не може бути підставою для обліку та не має юридичної сили. Це обов'язкові дані, встановлені законом або положеннями для ділових документів. Відсутність хоча б одного з реквізитів позбавляє його держателя можливості використовувати документ за призначенням. Саме за допомогою реквізитів документів надається стандартне оформлення. [3] 
  Склад і правила оформлення реквізитів визначається ГОСТом Р6.30-2003. Справжній стандарт встановлює: склад реквізитів документів; вимоги до оформлення реквізитів документів; вимоги до бланків документів, включаючи бланки документів з відтворенням Державного герба Російської Федерації. p> При підготовці й оформленні документів використовують такі реквізити: 
  01 - Державний герб Російської Федерації; 
  02 - герб суб'єкта Російської Федерації; 
  03 - емблема організації або товарний знак (знак обслуговування); 
  04 - код організації; 
  05 - основний державний реєстраційний номер (ОГРН) юридичної особи; 
  06 - ідентифікаційний номер платника податків/код причини постановки на облік (ИНН/КПП); p> 07 - код форми документа; 
				
				
				
				
			  08 - найменування організації; 
  09 - довідкові дані про організацію; 
  10 - найменування виду документа; 
  11 - дата документа; 
  12 - реєстраційний номер документа; 
  13 - посилання на реєстраційний номер і дату документа; 
  14 - місце складання або видання документа; 
  15 - адресат; 
  16 - гриф затвердження документа; 
  17 - резолюція; 
  18 - заголовок до тексту; 
  19 - відмітка про контролі; 
  20 - текст документа; 
  21 - відмітка про наявність додатку; 
  22 - підпис; 
  23 - гриф узгодження документа; 
  24 - візи узгодження документа; 
  25 - відбиток друку; 
  26 - відмітка про завірення копії; 
  27 - відмітка про виконавця; 
  28 - відмітка про виконання документа і направлення його до справи; 
  29 - відмітка про наявність документа в; 
  30 - ідентифікатор електронної копії. p> Однак на одному документі всіх реквізитів може і не бути, тим більше деякі з них взаємовиключні. Конкретний набір реквізитів залежить від виду документа, етапів його підготовки та роботи з ним. Для кожного виду документа визначено склад реквізитів залежно від його призначення. Причому які саме реквізити слід оформляти на документі даного виду і в якій послідовності вони повинні бути розташовані на сторінках документа суворо визначено стандартом. p> Діловий документ з використанням реквізитів оформляють відповідно до формуляром-зразком. 
  Розташування основних ре...