ирення не рідше одного разу на рік сукупності повідомлень і матеріалів, призначеної для необмеженого кола осіб. Під засобом масової інформації розуміється форма періодичного поширення масової інформації, в тому числі періодичне друковане видання, радіо- і телепрограма.
Періодичне поширення масової інформації може здійснюватися через телекомунікаційні мережі (інформаційно-телекомунікаційні мережі), у тому числі через мережу Інтернет.
Таким чином, застосування ЗМІ в нашій країні визначається нормативно-правовою документацією.
Нашої темі приділяється досить багато уваги також у науково-дослідній літературі. Засоби масової інформації відіграють значну роль у житті сучасного суспільства, і саме ця обставина не в останній мірі зробило їх об'єктом пильної уваги не тільки широкої громадськості, але і дослідників. Мас-медіа стали предметом наукового аналізу ще й тому, що сама індустрія ЗМІ, будучи розвиненою і вельми прибутковою галуззю економіки, зацікавлена ??у вивченні законів функціонування - і як окремої системи, і у взаємозв'язку з суспільством і його численними інститутами.
Дослідження ЗМІ практично повсюдно виявляють складність природи сучасних мас-медіа, що призводить до великої різноманітності теоретичних підходів і концептуальних узагальнень. Об'єктивно теорії ЗМІ характеризуються міждисциплінарним характером, у вивченні мас-медіа це зумовило постійний синтез суміжних громадських дискурсів і поява нових напрямків дослідження.
Узагальнюючи теоретичні підходи до ЗМІ, видний британський дослідник Д. МакКуейл класифікує їх за двома підставами. Перше пов'язано з осмисленням місця ЗМІ в суспільстві, їх взаємовідносин і взаємовпливів, з визначенням пріоритетності таких впливів. Д. МакКуейл виділяє дві значні групи концепцій, що базуються, з одного боку, на медіа-орієнтованому підході, з іншого - на соціально орієнтованому. Медіа-орієнтовані теорії припускають значну автономію ЗМІ в рамках суспільно-політичних та економічних систем, причому самі ЗМІ виступають джерелом змін - як у самій системі ЗМІ, так і в суспільстві в цілому. Соціально орієнтований підхід, навпаки, стверджує пріоритет процесів більш високого, ніж сама медіа-система, рівня, які, викликаючи зміни в суспільстві, стають агентами трансформації ЗМІ.
Друга підстава для диференціації підходів до вивчення ЗМІ засноване на виявленні співвідношення ролі духовних і матеріальних чинників. Культурологічні підходи спрямовані на вивчення змісту ЗМІ та поширювані їх допомогою ідеї, цінності, уявлення. Базуються на матеріалістичних підходах дослідження ЗМІ насамперед звертають увагу на вивчення структур і відносин власності, функціонування ЗМІ в умовах ринкового суспільства.
Засоби масової інформації відіграють значну роль у житті сучасного суспільства, і саме ця обставина не в останній мірі зробило їх об'єктом пильної уваги не тільки широкої громадськості, але і дослідників. Мас-медіа стали предметом наукового аналізу ще й тому, що сама індустрія ЗМІ, будучи розвиненою і вельми прибутковою галуззю економіки, зацікавлена ??у вивченні законів функціонування - і як окремої системи, і у взаємозв'язку з суспільством і його численними інститутами.
Системне уявлення про різні аспекти розвитку ЗМІ як багатоскладового соціального організму створюють дослідження теоретико-методологічного характеру А.А. Грабельнікова, Я.Н.Засурского, Є.П. Прохорова, Л.Л. Реснянская, М.В. Шкондина та інших.
Помітне місце в науковій літературі зайняли праці, пов'язані з вивченням ролі ЗМІ в житті суспільства. Значний внесок у дослідження цієї проблеми внесли зарубіжні вчені У. Ліппман, М. Маклюен, С. Холл, Д. Мерілл, Дж. Клаппер та інші. Американський соціолог і журналіст У. Ліппман в роботі «Громадська думка» приходить до висновку про всесилля засобів масової інформації. На його думку, існує громадська думка з маленької літери (громадські думки) - це те знання про навколишній світ, яке стосується самих людей або цікаво їм, що випливає з поведінки інших людей або всього того, що називається суспільними подіями (public affairs). У таких випадках люди використовують поширені серед інших людей і запозичені заготовки стереотипних схем, інтерпретацій, моралі і т. Д., Напрямних гру уяви і саме бачення подій.
Громадська думка з великої літери (Громадська Думка) - це образ реальності, відповідно до якого діють групи людей або індивіди, що діють від імені груп, наприклад, державні діячі. Звідси основне завдання демократії зробити так, щоб в сучасному йому суспільстві Громадська Думка формувалося, впливало і враховувалося б розумно і раціонально, будь то сфери управління чи політики.
Серед вітчизняних дослідників проблема впливу ЗМІ на аудиторію вивчалася Г. Дилигенского, М. Горшковим, Г. Почепцова ...