оди можуть відбуватися тільки за згодою інвесторів). Відповідно до прийнятої міжнародної класифікації іноземних інвестицій, до прямих інвестицій відносяться інвестиції, в результаті яких інвестор отримує частку в статутному капіталі підприємства не менше 10%. Придбання частки в капіталі підприємства не менше цієї величини дає можливість безпосередньо брати участь в управлінні підприємством, зокрема мати свого представника в раді директорів.  
 По-третє, при роботі з прямим інвестором компанія повинна бути готова пройти комплексну процедуру юридичної, фінансової, технологічної, маркетингової перевірки (due diligence). 
  Технологічна структура прямих інвестицій складається з 3 елементів: придбання обладнання, інструменту та інвентарю; витрат на виконання будівельно-монтажних робіт; проектно-вишукувальні роботи, завчасне проведення заходів по введенню споруджуваних об'єктів. Співвідношення витрат на устаткування, будівельно-монтажні роботи та інші капітальні вкладення утворюють технологічну структуру прямих інвестицій. 
  Як перераховані, так і інші організаційно-технічні заходи покликані забезпечувати зростання продуктивності праці, обсягу випуску продукції, поліпшення її якості, умов і організації праці та інших показників діяльності підприємства. 
  До складу прямих інвестицій входять вкладення приватними компаніями власного капіталу, реінвестовані прибутку й внутріфірмові переклади капіталу у формі кредитів і позик. Під реінвестованого прибутком розуміють частку річного прибутку компанії, що не розподіляється між акціонерами, а повторно інвестується в активи цієї компанії. Зазвичай реінвестовані прибутку виступають основою зростання компанії: повторно вкласти наявні кошти простіше, ніж мобілізувати новий капітал. [15] 
  Капітальні вкладення відображаються в балансі за фактичними витратами для забудовника (інвестора). Об'єкти капітального будівництва, що перебувають у тимчасовій експлуатації, до введення їх в постійну експлуатацію не включаються до складу основних засобів, а відображаються як незавершені капітальні вкладення. 
  Витрати з будівництва об'єктів групуються за технологічній структурі витрат, обумовленою кошторисною документацією на: 
  а) будівельні роботи; 
  б) роботи з монтажу обладнання; 
  в) придбання обладнання, що вимагає монтажу; 
  г) придбання обладнання, що не потребує монтажу, інструменту та інвентарю; обладнання вимагає монтажу, по призначеного для постійного запасу; 
  д) інші капітальні витрати; 
  е) витрати, що не збільшують вартість основних засобів. 
  До витрат, передбаченим у зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва, відносяться: 
				
				
				
				
			  витрати перспективного характеру (проектно-вишукувальні, геологорозвідувальні та інші роботи, пов'язані з будівництвом об'єктів); 
  витрати на підготовку експлуатаційних кадрів для основної діяльності споруджуваних підприємств; 
  кошти, які передаються на будівництво об'єктів у порядку пайової участі; 
  витрати, пов'язані з відшкодуванням вартості будівель і посадок, що зносяться при відведенні земельних ділянок під будівництво. 
  До витрат, не передбачених в зведених кошторисних розрахунках вартості будівництва, відносяться: вартість матеріальних цінностей, переданих безоплатно іншим підприємствам за актами приймання-передачі; 
  витрати з оплати відсотків за кредитами банків понад дисконтних ставок, встановлених Банком Росії; 
  збитки по основних фондах будівництва, що виникли від стихійних лих та інших непередбачених обставин; 
  витрати на консервацію будівництва, витрати по знесенню, демонтажу та охороні об'єктів, припинених будівництвом; 
  витрати по сплаті штрафів, пені та витрати за порушення у фінансово-господарській діяльності забудовників. 
  Роботи з будівництва підприємств, об'єктів, споруд виконуються або безпосередньо силами підприємств (господарський спосіб будівництва), або спеціальними будівельними та монтажними організаціями за договорами з замовниками (підрядний спосіб). [11] 
  На практиці існують два підходи до визначення реальних інвестицій - витратний і ресурсний. Витратний підхід характеризується незбалансованістю між рухом матеріальних і грошових ресурсів. З погляду ресурсного підходу під капітальними вкладеннями розуміються фінансові ресурси, призначені для розширеного відтворення основних фондів. 
  Реальні інвестиції проходять ряд перетворень: 
 ) ресурси (цінності) - вкладення (витрати);