stify">) отримання ефекту (доходу чи прибутку) в результаті інвестування. Без отримання доходу (прибутку) відсутні і стимули до інвестування.  
 Головними етапами інвестування є: 
 ) перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес трансформації інвестицій в конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування); 
 ) перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве споживання інвестицій і отримання нової споживчої вартості (у формі зданих в експлуатацію об'єктів і виробничих потужностей); 
 ) приріст капітальної вартості у формі доходу (прибутку), тобто реалізується кінцева мета інвестування. 
  Таким чином, початкова та кінцева ланцюжка замикаються, утворюючи новий взаємозв'язок: дохід - ресурси - кінцевий результат, тобто процес накопичення повторюється. Процес накопичення фінансових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є її необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність - основа індивідуального кругообігу фондів на підприємстві. Інвестиційний цикл включає один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно, від моменту акумуляції коштів у інвестора до моменту їх відшкодування. 
    1.2   Джерела фінансування прямих інвестицій  
   Фінансування прямих інвестицій - це порядок надання грошових коштів, система витрачання та контролю за цільовим та ефективним їх використанням. Методи фінансування залежать від конкретних умов функціонування підприємства, змін у напрямку його розвитку. Вони визначаються особливостями відтворення основного капіталу та джерел фінансування на тій чи іншій стадії розвитку економіки. 
  Джерела, форми і методи фінансування прямих інвестицій в основний капітал обумовлюються характером участі його в процесі виробництва і особливостями будівництва. В даний час фінансування прямих інвестицій здійснюється за рахунок: 
  власних фінансових ресурсів і внутрішньогосподарських резервів; 
  позикових коштів; 
				
				
				
				
			  залучених грошових коштів, одержуваних від емісії цінних паперів, пайових та інших внесків юридичних і фізичних осіб; 
  грошових коштів, що надходять у порядку перерозподілу з централізованих інвестиційних фондів концернів, асоціацій та інших об'єднань; 
  коштів позабюджетних фондів; 
  асигнувань з бюджетів різних рівнів, що надаються на безповоротній основі; 
  коштів іноземних інвесторів. 
  Оскільки державні інвестиції є засобом досягнення стратегічних економічних цілей у суспільстві, а комерційні інвестиції - це вид бізнесу, важливим завданням стає знаходження збалансованого та оптимального для всіх учасників процесу поєднання державних і комерційних інтересів в інвестиційній діяльності. 
  У структурі прямих інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування з розвитком ринкових відносин відбуваються певні зміни. [8] Класичним джерелом самофінансування реальних інвестицій в індустріально розвинених країнах з ринковою економікою є власні кошти корпорації у формі нерозподіленого прибутку та амортизації основного капіталу, які доповнюються певною часткою доходів від емісії (випуску) цінних паперів (акції та облігацій) і кредиту, отриманого з ринку позичкового капіталу. 
  Ефективність самофінансування та її рівень залежить від питомої ваги власних джерел у загальному обсязі фінансових ресурсів корпорації. У практиці промислово розвинених країнах він вважається високим, якщо частка власних коштів перевищує 60% від загального обсягу фінансування. 
  У Російській Федерації поки не сформований повнокровний ринок корпоративних паперів. Інвестиційний процес обмежується відтворенням основних засобів. Він припускає відволікання значної частини ВВП від поточного споживання на цілі накопичення. 
  Інвестиційні ресурси з розширеного відтворення на весь період до введення в дію виробничих потужностей і об'єктів. Надалі вкладені кошти поступово повертаються інвестору (замовнику) у процесі експлуатації об'єктів будівництва (за рахунок виручки від реалізації готового продукту). Велика вартість споруджуваних об'єктів вимагає виділення спеціальних ресурсів (матеріалів, устаткування та ін.), Економічний оборот яких опосередковує грошові кошти. 
  У процесі витрачання грошових ресурсів на макрорівні реалізується значна частина частки накопичення національного доходу і фонду відшкодування спожитих у процесі виробництва основних засобів на цілі накопичення. 
  Реальні інвестиції в Росії здійснюються переважно у формі капітальних вкладень, а фонд накопичення використо...