ристанням його різних видів: логічного і математичного, документального та фактичного.
Розподіл контролю на документальний і фактичний носить певною заходів умовний характер тому що в основі цього розмежування лежать різні джерела даних.
Так, джерелами інформації для документального контролю служать: первинні документи, регістри бухгалтерського обліку; бухгалтерська, статистична та оперативно-технічна звітність, нормативна, проектно-конструкторська, технологічна та інша документація.
Класифікація фінансового контролю за видами.
Критерієм цієї класифікації служить суб'єкт.
По суб'єкту виділяють а) внутрішній і зовнішній фінансовий контроль; б) державний фінансовий контроль, громадський і в даний час незалежний фінансовий контроль - аудит.
Внутрішній контроль організовується керівництвом організації з метою перевірки та оцінки фінансової діяльності даної організації і проводиться внутрішніми контролерами. Така перевірка є функціонально і організаційно незалежною, вона покликана допомогти керівництву господарюючого суб'єкта або органу управління ефективно виконувати свої функції.
Зовнішній контроль здійснюється за ініціативою осіб, яким належить власність, яка перебуває в розпорядженні керуючих. Основна мета зовнішнього контролю - скласти думку про точність, з якою у фінансових звітах представлені фінансове становище, результати операцій та рух грошових коштів об'єкта, що перевіряється.
Внутрішній і зовнішній фінансовий контроль доповнюють один одного і в той же час істотно розрізняються. Діяльність внутрішніх контролерів дуже схожа з діяльністю зовнішніх, т.к при цьому використовуються практично одна й та ж вихідна інформація, подібні методи її перевірки та аналізу.
Інструментом фінансового контролю держави в матеріально-фінансовій сфері є організовуваний їм державний фінансовий контроль. З його допомогою контролюється повнота виконання зобов'язань фізичних та юридичних осіб перед державою (за допомогою податкового, митного, валютного контролю); перевіряється дотримання органами державної влади, юридичними та фізичними особами вимог фінансового законодавства; здійснюється контроль за цільовим, ефективним і раціональним використанням державних коштів; аналізується фінансовий стан державних організацій та організацій з державною участю, ефективність використання ними державних фінансових і матеріальних ресурсів; проводиться бюджетно-фінансовий контроль і т.д.
Державний фінансовий контроль поділяється в свою чергу на надвідомчого (зустрічаються й інші назви - загальнодержавний, позавідомчий, зовнішній) і внутрішньовідомчий (інакше іменований відомчим або внутрішнім).
В залежності від специфіки об'єкта фінансового контролю (за змістом фінансового контролю) розрізняють наступні його види:
Бюджетний контроль (Рахункова палата РФ, Федеральне казначейство);
Податковий контроль (Міністерство з податків і зборів РФ);
Банківський контроль (Центральний банк РФ);
Валютний контроль (Центральний банк РФ, уповноважені банки, Міністерство фінансів РФ, Державний митний комітет РФ та інші митні органи, Міністерство з податків і зборів РФ);
Контроль за страховою діяльністю (Департамент страхового нагляду Міністерства фінансів РФ).
Громадський фінансовий контроль реалізується без посередництва спеціальних державних органів через громадські інститути і на основі законів, що зобов'язують владу надавати інформацію суспільству. Велику роль у здійсненні громадського контролю відіграють засоби масової інформації, які виражають інтереси різних суспільних і політичних об'єднань. Діяльність громадського контролю часто базується на інформації, наданої органами державного фінансового контролю, насамперед рахунковими палатами, для яких гласність є найважливішим принципом роботи. Прикладом є Бюлетень Рахункової палати РФ, щомісяця видаваний і містить звіти про проведену контрольно-ревізійної діяльності даного органу державного фінансового контролю.
Незалежний (аудиторський) фінансовий контроль широко використовується в державах з ринковою економікою, причому аудит не підміняє державного контролю достовірності фінансової (бухгалтерської) звітності ... Аудиту - ліцензована підприємницька діяльність атестованих незалежних юридичних і фізичних осіб (аудиторських організацій та аудиторів) - законних учасників економічної діяльності, спрямованої на підтвердження достовірності фінансової, бухгалтерської та податкової звітності, для зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для зацікавлених користувачів фінансової (бухгалтерської) звітності, представляється підпр...