ічну участь у таких програмах інвалідів та членів їх сімей на індивідуальній основі, а також організацій інвалідів у процесі системи загальної освіти. До процесу освіти на всіх рівнях повинні залучати батьківські групи і організації інвалідів. Спеціальне правило присвячено зайнятості - державами визнано принцип, в відповідно до якого інваліди повинні отримувати можливість здійснювати свої права, особливо в галузі зайнятості.
Держави повинні активно підтримувати включення інвалідів у вільний ринок праці. Програми соціального забезпечення повинні також стимулювати зусилля самих інвалідів, спрямовані на пошук роботи, яка приносила б дохід або відновлювала їх доходи.
Стандартними правилами в області сімейного життя і свободи особистості передбачається забезпечення можливості інвалідам проживати спільно зі своїми сім'ями. Держави повинні сприяти тому, щоб консультативні послуги з питань сім'ї включали відповідні послуги, пов'язані з інвалідністю та її впливом на сімейну життя.
Стандарти передбачають прийняття заходів для забезпечення інвалідам рівних можливостей для відпочинку і занять спортом. Такі заходи включають надання підтримки персоналу, який здійснює організацію відпочинку і занять спортом, а також проекти, що передбачають розробку методики доступу та участі в цих заходах інвалідів, забезпечення інформації та розробку навчальних програм, заохочення спортивних організацій, розширюють можливості для залучення інвалідів до участі у спортивних заходах.
У деяких випадках для такого участі достатньо лише забезпечити доступ інвалідів до цих заходів. У інших випадках необхідно приймати спеціальні заходи або організовувати спеціальні ігри. Держави повинні підтримувати участь інвалідів в національних та міжнародних змаганнях. Збір таких даних може здійснюватися паралельно з проведенням національних переписів населення та обстежень домашніх господарств і, зокрема, проводитися в тісній співробітництво з університетами, науково-дослідними інститутами та організаціями інвалідів.
Ці дані повинні включати питання про програми, послуги і про їх використання. Розглядати питання про створення банків даних про інвалідів, в яких містилися б статистичні дані про наявних службах і програмах, а також про різні групи інвалідів. При цьому необхідно враховувати необхідність захисту особистого життя і свободи особистості. Розробляти і надавати підтримку програмам вивчення соціальних і економічних питань, які зачіпають життя інвалідів та їх сімей.
Такі дослідження повинні включати аналіз причин, видів і масштабів інвалідності, наявності та ефективності існуючих програм і необхідності в розвитку й оцінці служб і заходів з надання допомоги. Розробляти й удосконалювати технологію і критерії проведення обстежень, вживаючи заходів для сприяння участі самих інвалідів у збиранні та вивченні даних. На всіх етапах прийняття рішень повинні залучатися організації інвалідів до участі в розробці планів і програм, що стосуються інвалідів або зачіпають їх економічне і соціальне становище, і потреби та інтереси інвалідів по можливості включати в загальні плани розвитку, а не розглядати окремо. Спеціально обмовляється необхідність сприяти розробці місцевими громадами програм та заходів для інвалідів. Однією з форм такої діяльності є підготовка навчальних посібників або складання переліків подібних заходів, а також розробка навчальних програм для персоналу на місцях.
Стандартні правила визначають, що держави несуть відповідальність за створення і зміцнення національних координаційних комітетів або аналогічних органів для використання їх у якості національних координаційних центрів з питань, що стосуються інвалідів. Спеціальні аспекти стандартних правил присвячені відповідальності за постійний контроль і оцінку виконання національних програм і за надання послуг, спрямованих на забезпечення рівних можливостей для інвалідів, а також іншим положенням. Незважаючи на розробленість даних міжнародних документів, вони не повністю відображають сутність і зміст таких широких і складних понять, як "інвалідність", "інвалід". Крім того, соціальні зміни, об'єктивно відбуваються в сучасних суспільствах або що відбиваються у свідомості людей, виражаються в прагненні розширити зміст цих термінів. Так, Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) прийняті в якості стандартів для світового співтовариства такі ознаки поняття "Інвалідність":
♦ будь-яка втрата або порушення психологічної, фізіологічної або анатомічної структури або функції;
♦ обмеженість або відсутність (Через зазначених вище дефектів) здатності виконувати функції так, як вважається нормальним для середньої людини;
♦ утруднення, що випливає з зазначених вище недоліків, яке повністю або частково заважає людині виконувати якусь роль (враховуючи вплив віку, статі та культурної приналежності) 1 . [18.C5.].
Аналіз всіх наведених вище визначень дозволяє зроби...