сукупність ідей, поглядів і принципів, що становлять теоретико-методологічний зміст, світоглядну основу теорії законності, які здійснюють об'єднання змісту і значення даної категорії в системі правових явищ, б) системообразующее вимога строго і неухильного дотримання та виконання чинного законодавства, що виражає цілі й потреби державного та суспільного розвитку; в) мета - формування правової держави і рух до стану правомірності - досягається в процесі реалізації точного дотримання чинного законодавства; г) нормативна основа законності - право; д) мотиваційна діяльність людини в межах концепції законності є сполучною ланкою у всій теоретичної конструкції, так як саме за допомогою цілеспрямованої поведінки суб'єктів суспільних відносин відбувається матеріалізація ідей законності; е) засоби, способи, прийоми втілення в життя ідей і принципів законності. p> Законність характеризується наступними основними ознаками:
1. Причинно-наслідковий обумовленість законності політико - правовими процесами, що відбуваються в суспільстві і державі; 2. Загальність і общеобязательность вимог законності, що виражають цілі розвитку держави та шляхи їх досягнення; 3. Високий ступінь абстрактності, яка пояснюється збірним змісті В«законностіВ»; 4. Об'єктивний характер законності; 5. Ефективне припинення будь-яких правопорушень і забезпечення невідворотності покарання за протиправні діяння; 6. Здійснення державних функцій з охорони законності відповідно до приписів чинного законодавства.
Основні вимоги законності полягають у наступному:
1. Верховенство закону стосовно всіх інших правових актів. У правовій державі закон володіє вищої юридичної сили. Він виступає головним, основним регулятором суспільних відносин. Ті відносини, які в силу об'єктивних умов повинні знаходитися в сфері правового впливу, регулюються, як правило, законом. Підзаконні акти діють лише в тому випадки, коли які-небудь відносини законодавчо не врегульовані. При цьому він повинні видаватися в строгій відповідності з законом і на основі закону. p> 2. Єдність розуміння і застосування законів на всій території їх дії. Закони представляють однакові вимоги до всіх суб'єктів, знаходиться в сфері тимчасової і просторової дії. Закони федеративної держави мають однакову силу на території всі державних утворення, що входять до складу федерації. Єдине розуміння сутності і конкретного змісту законів забезпечує законність правозастосовної діяльності компетентних органів і посадових осіб. Вона відпо-ствует дійсному змісту законів і проводить у життя закладені в ньому регулятивні функції.
3. Рівна можливість усіх громадян користуватися захистом закону та їх рівний обов'язок випливати їх розпорядженням (рівність усіх перед законом і судом). Інший ефективний режим законності в суспільстві можливий тільки в умовах рівності всіх людей перед законом і судом. З одного боку, суб'єкти права повинні в повному обсязі виконувати покладені на них обов'язки, підкорятися вимогам закону. З іншого боку, держава повинна створювати всі необхідні умови для здійснення їхніх законних прав та інтересів інших громадян. p> 4. Здійснення прав і свобод людиною не повинно порушувати права і свободи інших осіб. В умовах правової державності ця вимога має принципове значення, оскільки свобода однієї людини не може бути реалізована на шкоду свободі іншого. Закон не допускає обмеження прав одних за рахунок прав інтересів інших громадян держави.
5. Неприпустимість протиставлення законності і доцільності. Тому, що правові закони самі володіють вищою суспільною доцільністю. У них максимально відображаються як суспільні, так і індивідуальні інтереси людей. Доцільність закону не може ігноруватися доцільністю життєвої. Порушує вимога закону, деякі посадові особи і громадяни виправдовують свої протиправні дії місцевою й індивідуальною доцільністю. Вони стверджують, що в даних конкретних умовах дотримання закону недоцільно, і підмінюють його суб'єктивними протизаконними діями, з точки зору більш корисними і потрібними для даного випадку.
6. Запобігання й ефективна боротьба з правопорушеннями важливе вимога законності. Правова держава створює необхідні матеріальні, політичні, соціальні й інші передумови для запобігання і припинення правопорушень. Сприятливі матеріальні умови життя, соціальна захищеність населення, політична стабільність в країні, наявність справедливих правоохоронних законів складають реальну основу режиму законності.
Безпосередній захист інтересів суб'єктів права, будь-якого громадянина, проживає на території держави, здійснюється спеціальними правоохоронними органами: судом, прокуратурою, арбітражем, міліцією. Забезпечуючи законне функціонування суспільних відносин, ці органи в необхідних випадках застосовують до правопорушників різні державного примусу. p> Рішення конституційного суду є остаточними, до опротестування і оскарженню не підлягають. Таким чином,...