ми та й про те, що в них знаходиться; наші знання далеко перевершили знання предків. Більшість з них вважало, що південніше екватора немає материка, а тільки безмежний океан, який вони називали Атлантичним; і навіть ті, хто вважали можливим наявність тут материка, з різних причин дотримувалися думки, що він не може бути мешкаємо. Тепер моє плавання довело, що такий погляд невірний й різко суперечить дійсності, бо південніше екватора я виявив материк, де деякі долини набагато густіше населені людьми і тваринами, ніж в нашій Європі, Азії та Африці; до того ж там більш приємний і м'який клімат, ніж в інших знайомих нам частинах світу В». p> Своїм твердженням про відкриття ним нового світу Веспуччі ніби розширив масштаби земного кулі, хоча сам він і не підозрював, які дійсні розміри нового материка. Все ж він одним з перших зрозумів, що це самостійна частина світла і ясно і виразно висловив свою думку. p> В«У цьому сенсі Веспуччі, - Пише Стефан Цвейг, - дійсно завершив відкриття Америки, бо кожне відкриття, кожний винахід стає цінним не тільки завдяки тому, хто його вчинив, але ще більш завдяки тому, хто розкрив його істинний сенс і дієву силу ... В». p> Лист Веспуччі розпалило цікавість всієї Європи. Воно було переведено з італійської мови на латинь, В«Щоб всі освічені люди знали, скільки чудових відкриттів скоєно в ці дні, скільки невідомих світів виявлено і чим вони багаті В», - як сказано в підзаголовку невеликої брошури, в якій було опубліковано лист Веспуччі. Брошуру цю скрізь охоче купували, читали й перечитували, бо люди хотіли дізнатися якомога більше про нові землі за океаном. Її перевели і на інші мови, і незабаром текст її був включений до збірки оповідань про подорожі. Вчені - Географи, космографію, а також книговидавці і читачі з нетерпінням чекали, коли автор виконає свою обіцянку і більш докладно розповість про свої заокеанських подорожах. p> У травні або червні 1503 Амеріго Веспуччі нібито відправився в четверте плавання. З Лісабона в Південно-Східну Азію вийшли шість каравел. Вони повинні були плисти по західному морському шляху, обігнути щойно відкриті землі і досягти Малакки. Однією з каравел командував Веспуччі. Відомості про це плаванні дуже мізерні. Португальці нібито перетнули екватор і побачили в океані скелястий острів. Флагманський корабель напоровся на риф і пішов на дно, але люди врятувалися. Веспуччі з кількома матросами відправився на човні до острова, щоб розшукати безпечну стоянку для судів, але через тиждень туди прийшла лише одна каравела. Решта вирушили до В«Землі Святого ХрестаВ» - Бразилії, призначивши місцем зустрічі бухту Байя. Однак Веспуччі, прийшовши в цю бухту, марно прочекав їх там два з половиною місяці. Потім він рушив уздовж берега на південь. Близько 18 В° ю. ш. капітан наказав побудувати форт і залишив там групу моряків з потерпілого крах флагманського корабля, забезпечивши їх припасами та зброєю. Корабель простояв там п'ять місяців. За цей час моряки здійснили ряд походів і проникли вглиб країни майже на двісті п'ятдесят кілометрів. У червні 1504 каравела повернулася в Лісабон з вантажем червоного дерева. p> Це і свої попередні подорожі Амеріго Веспуччі описав в 1504 році в листі до товариша дитячих років флорентійському боярину П'єро Содеріні. Лист був опублікований одним флорентійським видавцем на італійській мові під назвою В«Лист Амеріго Веспуччі про острови, відкритих ним під час його чотирьох подорожей В». Ось ця брошура про чотири морських подорожах і поставила раніше нікому не відомого купця в ряд з великими мореплавцями і першовідкривачами того часу. p> Амеріго Веспуччі на тридцяти двох сторінках повідомляв багато нових відомостей про вільною і щасливою життя тубільців, зображував їх битви з ворожими племенами, аварії корабля, жорстокі сутички з канібалами-людоїдами і гігантськими зміями, описував тварин, рослини і життя людей, а на закінчення обіцяв незабаром закінчити велику працю про нові частинах світу. p> За словами Стефана Цвейга, В«... Ось все літературна спадщина Амеріго Веспуччі, крихітний і не надто цінний багаж для дороги в безсмертя. Можна без перебільшення сказати: ніколи ще чоловік, який написав так мало, не ставав так знаменитий; треба було нагромадити випадковість на випадковість, помилку на помилку, щоб підняти це добуток настільки високо над його епохою, щоб і наше століття зберіг це ім'я ... В». p> Що ж це були за випадковості і помилки? У 1504 році в Італії вийшли окремі оповідання про подорожах. Були опубліковані описи подорожей Васко да Гами, першої експедиції Колумба та інші. У 1507 році вони були об'єднані в збірник, у який увійшли також описи експедицій Кабрала, трьох подорожей Колумба і В«Mundus NovusВ» Амеріго Веспуччі. Укладач цієї збірки чомусь забезпечив його абсолютно необгрунтованим заголовком: В«Новий Світ і нові країни, відкриті Амеріго Веспуччі з Флоренції В». Ця книга видавалася багато разів і тому широко поширилося помилкове думка, ніби Веспуччі був першовідк...
