стережень;  
 m - кількість поворотних точок (Піків). p> Точка вважається поворотною, якщо вона більше попередньої і наступної (або менше). 
 В   
 є поворотною точкою 
  є поворотною точкою 
  НЕ є поворотною точкою 
  НЕ є поворотною точкою 
  НЕ є поворотною точкою 
  є поворотною точкою 
  НЕ є поворотною точкою 
  є поворотною точкою. 
  m = 4 
В  
 m = +4> 2, отже нерівність виконується, властивість виконується. p> 2. Незалежність значень залишків (відсутність автокореляції). Критерій Дарбіна-Уотсона. 
 В  
  x  
  y  
В В В В 
 17 
 26 
 24,718 
 1,282 
 1,6435 
 * 
 22 
 27 
 28,523 
 -1,523 
 2,3195 
 7,8680 
 10 
 22 
 19,391 
 2,609 
 6,8069 
 17,0734 
 7 
 19 
 17,108 
 1,892 
 3,5797 
 0,5141 
 12 
 21 
 20,913 
 0,087 
 0,0076 
 3,2580 
 21 
 26 
 27,762 
 -1,762 
 3,1046 
 3,4188 
 14 
 20 
 22,435 
 -2,435 
				
				
				
				
			
 5,9292 
 0,4529 
 7 
 15 
 17,108 
 -2,108 
 4,4437 
 0,1069 
 20 
 30 
 27,001 
 2,999 
 8,9940 
 26,0814 
 3 
 13 
 14,064 
 -1,064 
 1,1321 
 16,5080 
  133  
  219  
  *  
  -0,023  
  37,9608  
  75,2816  
В  
 порівнюємо з двома табличними: 
 , отже, властивість виконується, залишки незалежні. 
  3. Підпорядкування залишків нормальному закону ( R/S критерій). 
 В  
В  
В  
В В  
 Розрахунковий критерій порівнюємо з двома табличними, якщо розрахунковий критерій потрапляє всередину табличного інтервалу, те властивість виконується. p> (2,67; 3,57) 
  1,216 <2,67, отже, властивість не виконується, залишки не підпорядковані нормальному законом. 
  4. Перевірка рівності М (Е) = 0, середня величина залишків дорівнює 0 (критерій Стьюдента). 
 В  
В В  
 Якщо <, то властивість виконується. <В  
 2,2281 
 , отже, властивість виконується. p> 5. Гомоскедастічность залишків , тобто дисперсія залишків () однаково для кожного значення (залишки мають постійну дисперсію). p> Якщо дисперсія залишків неоднакова, то має місце гетероскедастичності. p> Якщо передумови НЕ виконуються, то модель потрібно уточнювати. Застосовуємо тест Голдфельд-Квандта: 
  1) порядок (Ранжувати) спостереження в міру зростання фактора В«ХВ». p> 2) виключити d-середніх спостережень. p>, br/> 
 де n - кількість спостережень. 
  2) розділити сукупність на дві групи: з малими та великими значеннями В«ХВ» і для кожної з частин знайти рівняння регресії. 
  3) знайти залишкову суму квадратів відхилень () для кожного рівняння регресії. br/>В В  
 
 4) застосовують критерій Фішера: 
 В   
 Якщо, то гетероскедастичності має місце, то є п'ята передумова не виконується. <В  
  X  
  Y  
 17 
 22 
 22 
 27 
 10 
 22 
 7 
 19 
 12 
 21 
 21 
 26 
 14 
 20