Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Форма (пристрій) держави

Реферат Форма (пристрій) держави





тобто законодавчі функції передані парламенту, виконавчі - Уряду. У конституційній монархії монарх юридично вважається верховним носієм виконавчої влади, главою судової системи, формально він призначає уряд, зміщує міністрів, має право розпорядження військовими і поліцейськими силами, видання указів, заборони прийнятих парламентом законів або відстрочки вступу їх в силу, право законодавчої ініціативи, розпуску парламенту і т. п. Однак фактично ці повноваження зазвичай повністю знаходяться в руках уряду, а монарх В«Царює, але не управляєВ». p> Конституційної монархії властиво юридичне, законодавче обмеження влади монарха як в області законодавчої, так і виконавчої діяльності. Незважаючи на те, що монарх формально призначає голову уряду і міністрів, уряд несе відповідальність не перед ним, а перед парламентом. Всі вихідні від монарха акти набувають юридичну силу, якщо вони схвалені парламентом, засновані на конституції. Монарх в конституційної монархії грає головним чином представницьку роль, є свого роду символом, декорумом, представником нації, народу, держави. Він царює, але не править. Наприклад, Бельгія - конституційна монархія. Діюча конституція прийнята в 1831 (одна з найстаріших в Європі). Глава держави - король, який формально наділений широкими повноваженнями, які фактично здійснюються урядом: призначає і звільняє міністрів, вищих державних службовців, вищих офіцерів армії і флоту, суддів усіх інстанцій, укладає міжнародні договори, видає укази з найважливіших питань, має право помилування, є верховним головнокомандувачем. Законодавчу владу здійснює парламент, що складається з двох палат - палати представників і сенату, що володіють рівними правами. Виконавча влада належить уряду, який формально відповідальний перед парламентом. p> Дуалістична монархія являє собою форму правління, яка виникає в перехідні періоди розвитку суспільства. У дуалістичної монархії парламент має законодавчою владою. Крім того, він приймає закони з питань бюджету, податків і зборів, фінансового, кредитного, митного регулювання. Виконавча ж влада зосереджена в руках монарха. Монарх і парламент є двома самостійними різними гілками влади. Звідси і назва - дуалістична монархія. У дуалістичної монархії діє двопалатний парламент. Нижня палата формується виборним шляхом і представляє інтереси буржуазії. Верхня палата складається з феодалів, призначуваних в неї монархом. Уряд підпорядковується монарху. Він за своїм розсуд призначає, переміщує і усуває від посади членів уряду. Монарх має право вето на застосовувані парламентом закони. Оскільки дуалістична монархія виникає на стику двох історичних епох і являє собою вираження і втілення політичного компромісу між феодалами і буржуазією, то як приклад доцільно навести Німецьку імперію останньої чверті 19 століття, яка і стала такою. Дуалістична монархія в Німецькій імперії була юридично оформлена Конституцією 1871 року. Сама ж держава являло собою федерацію, що складалася з 22 держав і трьох вільних міст. Вищими органами Німецької імперії були: Імператор, Союзна Рада і Рейхстаг. У дуалістичної монархії центральною фігурою у владних структурах держави залишається монарх.

Парламентарна монархія, на відміну від дуалістичної, є чисто буржуазної формою правління. Її існування обумовлено не буржуазними виробничими відносинами, а певними історичними умовами (сила традиції, прихильність суспільства до старих звичаїв). Зразком парламентарної монархії буржуазного типу служить Великобританія. Королівська влада є довічною і передається у спадок прямим нащадкам монарха. Монарх формально наділений великими повноваженнями з управління країною і є джерелом законодавчої, виконавчої та судової влади. Фактично ж він не грає значної ролі у проведенні внутрішньої і зовнішній політиці держави.

Монархію як форму правління вельми красномовно характеризують не тільки юридичні, а й соціально-психологічні ознаки. Можна вказати на наступне. Влада монарха сприймається як щось божественне, а монарх - як людина, осінений божою благодаттю, наділений владою від бога. Монархія заснована і тримається на патріархальному свідомості, поданні, що В«Кожен за себе, один цар - за всіхВ», визнання нерівності людей, їх ранжируванні за майновим станом, званню, місцем у соціальній ієрархії. Монархічна влада супроводжується довірою до монарха, проголошенням вірності і любові до нього, надіями на царя-

батюшку. Разом з тим монархія тримається і на примусі, жорсткої дисципліни та субординації, нарешті, монархічне свідомість у цілому є консервативним. Йому властиві терпіння, бажання зберігати існуючі традиції, сталі норми поведінки. Таким чином, монархія як форма правління - це складний конгломерат влади, юридичних основ її організації та здійснення, соціально-

психологічного стану суспільства.

2.2. Республіка


Республіка - це форма правління, при якій вищі органи влади колегіальні, мають мандат народу на здійснення державної влади. Д...


Назад | сторінка 3 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Державна влада: взаємини законодавчої, виконавчої та судової влади
  • Реферат на тему: Монархія як форма правління у Франції XIX століття
  • Реферат на тему: Монархія як форма правління
  • Реферат на тему: Монархія як форма державного правління
  • Реферат на тему: Монархія як форма правління: історія і сучасність