коренем В«белВ».
1.2.Слова з коренем В«белВ» як об'єкт лінгвістичного дослідження
Розвиток лексичної системи російської мови вивчається в декількох напрямках: досліджується лексика окремих пам'яток, простежується історія певних груп слів, дається опис тимчасових (синхронних) зрізів. Перераховано-ні аспекти вивчення словникових багатств доповнюють один Друга, сприяють накопиченню відомостей з історичної лексикології, які допоможуть створити загальну картину формування лексики російської мови.
У якому б з названих аспектів ні вивчалася лексична система мови, важливим ланкою в описі словникового матеріалу є тематичні групи слів. Однак питання про статус тематичної групи як об'єкта лінгвістичного аналізу не вирішується однозначно. Одні дослідники вважають за доцільне аналізувати названі групи слів, інші висловлюють до їх опису скептичне ставлення, мотивуючи це тим, що вони являють собою об'єднання слів логічного порядку, бо в них реалізуються екстралінгвістичні зв'язку та відносини між предметами і явищам дійсності. Так, А. А. Уфімцева зазначає, що В«вивчення подібних груп обмежується своєрідною інвентаризацією по типу: В«предмети домашнього 'ужиткуВ», В«частини тілаВ», В«БудівліВ» і т.п. і навіть не ставить своїм завданням розкрити внутрішні семантичні зв'язки слів В»[7,103] На думку цих дослідників, при описі лексичної системи мови повинні прийматися до уваги лише мовні (Семантичні) відносини між лексемами, і їх не слід підміняти екстралінгвістичними відносинами між реаліями.
Між тим лексичний склад мови безпосередньо відображає внеязиковую дійсність; в словнику проявляються не тільки власне мовні чинники, зумовлені ставленням лексем один до одного, а й позамовні умови, які визначають зміст і функціонування слів. Як справед-ливо зазначає Д. М. Шмельов, В«позамовніВ» моменти в чому виявляються тісно переплетеними з В«власне мовнимиВ» і ізольоване розгляд останніх по суті неможливо В»[6,90].
Необхідно також враховувати, що мовні одиниці неоднорідні в плані співвідношення їх лексичного значення з об'єктивною дійсністю. За характером семантики різко протиставляються два класи слів - конкретні іменники і дієслова. У значенні конкретних іменників превалює денотативного зміст, співвідносне з предметами матеріального світу. Тому підставою для класифікації та опису конкретних іменників є віднесеність слів до певної предметної області, тематичної сфері, тобто екстралінгвістичні фактори. Значення конкретних іменників, які у ролі В«екземплірующіх членівВ» того чи іншого об'єднання слів, щодо автономні, незалежні від інших членів класу лексем. Кате-риальное ж значення дієслів має релятивний і більше абстрактний характер, так як дієслова позначають відносини між предметами. Тому при описі системи дієслівних лексем зростає роль внутрішньомовних факторів. В«Склалася-ність природи лексичного значення зумовлює можливість об'єднання слів як по екстралінгвістичним ознаками, що відображає зв'язок значень із зовнішнім світом, так і з чисто мовним, в основі яких лежать внутрімовні зв'язку В»[7,69].
Повне уявлення про предметну лексиці може дати опис різноманітних тематичних груп.
За яким же підставах певні лексичні елементи об'єднуються в тематичні групи слів?
Тематичні групи - це об'єднання лексем, що позначають певну предметну сферу. Виділення цих груп засновано на позамовних критеріях, тому, як правило, у членів розглянутих рядів немає спільних семантичних ознак. Ф. П. Філін справедливо вказує на В«нейтральніВ» або В«нульовіВ» зв'язки між словами, вхідними в тематичні групи [9,84].
Найчастіше всього у складі тематичних груп реалізуються родо-видові зв'язку денотатів (Наприклад, рослина-дерево, чагарник, квітка і т.д.; меблі-шафа, стіл, стілець і т.д.). Між родовим і видовим поняттями існують інклюзивні відносини, тобто відносини включення: В«відбувається включення більш низького класу в більш високий клас класів, тобто категорію В». Тому в значенні членів тематичної групи імпліцитно містяться два семантичних ознаки: узагальнюючий. інтегруючий (наприклад, В«мебліВ») і диференціює, який відмежовує один екземплірующій член ряду від іншого.
Нерідко в якості інтегруючого компонента значення виступає загальна функція членів тематичної групи. Наприклад, іменники хата, хата, будинок, юрта об'єднуються за загальної функції - вони позначають житло людини. У по-добних випадках можна говорити про функціональні групах як особливого різновиду тематичних груп.
Елементи тематичних груп можуть бути пов'язані як ціле і його год а з т і (наприклад, плаття-рукав, комір, гудзики і т. д.).
У силу того, що виділення тематичних груп відбувається по екстралінгвістичним критеріям, самі ці групи можуть бути ширшими і більш вузькими. До тематичними групами можна віднести і В«класи слів, які об'єднуються однією і тієї ж типової ситуацією ...