Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Теплопостачання тваринницького приміщення і житлового селища

Реферат Теплопостачання тваринницького приміщення і житлового селища





5.

Теплові втрати (або надходження теплоти) через огорожі між суміжними приміщеннями враховують у тому випадку, якщо різниця температур внутрішнього і повітря цих приміщень перевищує 5 оС.

Додаткові втрати теплоти, Фдоб, через зовнішні вертикальні і похилі (вертикальна проекція) стіни, двері і вікна обчислюють у відсотках від основних втрат теплоти.

Втрати теплоти, Вт, на нагрівання повітря, інфільтруючого через сіни вікон, дверей і воріт, Фінф, для приміщень виробничих будівель можна приймати в розмірі 30% основних втрат теплоти через всі огорожі.

Для житлових будинків


(1.13)


де Lн - нормативний повітрообмін, що дорівнює 3 м3/год на 1 м2 житлової площі, м/год; r - щільність повітря, яка приймається 1,2 кг/м3; Ср - питома ізобарна теплоємність повітря, що дорівнює 1 кДж/(кг Г— оС); tн.в - розрахункова зимова вентиляційна температура зовнішнього повітря, оС; Fп - площа підлоги житлової кімнати, м2.

При розрахунку теплових втрат опалювальними приміщеннями житлових будинків із суми основних і додаткових тепловтрат слід вичитати побутові тепловиділення з розрахунку 21 Вт на 1 м2 площі підлоги: Фбит = 21 Г— Fп.

Потік теплоти, що витрачається на нагрів припливного повітря, визначають за висловом


(1.14)


де L - розрахунковий повітрообмін приміщення, м3/год; r - щільність повітря при розрахунковій температурі tв, кг/м3.

Для кліматичних зон з розрахунковою зимовою температурою повітря -10 оС і вище tн приймають рівною розрахунковій зимовій вентиляційної температурі tн.в, для решти районів - розрахункової опалювальної температурі.

Потік теплоти, що витрачається на випаровування вологи,, з мокрих поверхонь тваринницького приміщення


(1.15)


де 2,49 - прихована теплота випаровування води, кДж/г.

Потік вільної теплоти, що виділяється тваринами,


(1.16)


де n - число тварин з однаковим виділенням вільної теплоти; q - потік вільної теплоти, що виділяється одним тваринам, Вт; kt - коефіцієнт, що враховує зміну кількості виділеної тваринами теплоти в залежності від температури повітря всередині приміщення.

а) Розрахуємо опір теплопередачі огороджувальних конструкцій:

стіни:


В 

б) Опір утеплених підлог теплопередачі, тому що підлога вкрита дошками, вважається що підлога утеплений:

дошки із сосни товщиною 0,05 м

1Зона S1 = 368 2Зона S2 = 296

3Зона S3 = 296 4Зона S4 = 444


В 

в) Вікна мають конструкцію подвійні палітурки спарені.


В 
В 

г) Двері виготовимо подвійні


R0 = 0.43


В 
В 

д) Стеля з ж/б перекриттів (плит) = 0,07 м

В 
В 
В 
В 

а) Потік теплоти, що витрачається на нагрівання припливного повітря Фв визна. За висловом:


В 

де


б) Потік теплоти, споживаний на випаровування вологи


В 

в) Потік вільної теплоти вид. тваринами: n = 180; q = 456.


В 

г) Втрата теплоти на нагрівання повітря, інфільтіруещего через вікна, двері, ворота.


В В 

1.3 Розрахунок калориферів повітряного опалення


Для повітряного опалення та вентиляції тваринницьких, птахівницьких та інших виробничих приміщень застосовуються калорифери. По виду теплоносія вони поділяються на парові, водяні та електричні.

Найбільше застосування в практиці завдяки економічності, компактності і високої продуктивності отримали водяні і парові калорифери. Вони являють собою два колектори, з'єднаних між собою пакетом сталевих трубок, розташованих у кілька рядами по ходу руху повітря. У верхньому колекторі розташований вхідний штуцер для теплоносія, в нижньому - вихідний.

Виготовляють одноходові і багатоходові калорифери. У одноходових калориферах теплоносій рухається по всіх трубках паралельно, в багатоходових - послідовно. У одноходових калориферах застосовують теплоносії пару і воду. У багатоходових - тільки воду. p> Для збільшення площі поверхні нагрівання на трубки калорифера надягають тонкі сталеві пластини або навивають сталеву стрічку. Виготовлені таким чином калорифери називають пластинчастими або спірально-навивний.

У виробництві знайшли застосування наступні типи калориферів середньої та великої потужності:

одноходові пластинчаті КВБ, К3ПП, К4ПП, К3ВП, КПС-П, КПБ-П;

одноходові спірально-навивні КФСО, КФБО;

багатоходові пластинчасті КВС-П, КВБ-П, К3ВП, К4ВП, КВС-П, КВБ-П;

багатоходові, біметалеві калорифери з накатним алюмінієвим ребрами КС 4к 0-3, КС 4к 0-4.

Вибирають калорифери за наступною методикою.

1.Вичісляют площа живого перетину калорифера для проходу повітря


(1.17)


де fp - площа живого перетину калорифера, м2, (Ur) р - розрахункова масова швидкість повітря, кг/(с Г— м2). br/>В 


Назад | сторінка 3 з 12 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Високоефективна рідинна хроматографія забруднювачів атмосферного повітря і ...
  • Реферат на тему: Теплотехніка і застосування теплоти
  • Реферат на тему: Вимірювання теплоти і температури
  • Реферат на тему: Розрахунок теплоємності, тепловіддачі, теплоти згорання палива
  • Реферат на тему: Ентальпія та її ставлення до теплоти хімічної реакції. Типи хімічних зв ...