і фінансові дані з даного бізнесу і аналогічним бізнесам;
привести показники, наведені у звітах, у відповідність з ринковими вартостями;
зробити поправки з урахуванням вартості активів і зобов'язань, не пов'язаних з операційної (основної, виробничої) діяльністю та відповідних надходжень і витрат;
зробити поправки з урахуванням надходжень і витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю.
Основні напрямки коригувань - виключення з фінансових звітів наступних доходів і витрат [7]:
зайві або невиробничі витрати підприємства;
одноразові доходи і витрати, не пов'язані з діяльністю підприємства;
доходи і витрати за надлишковим активами (виробничим, невиробничим, не функціонує);
особисті доходи і витрати власника підприємства і його родичів.
Розрізняють декілька видів бухгалтерської документації в залежності від ступеня її коригування.
Наведений ретроспективний баланс - баланс, скоригований на останню дату складання бухгалтерської звітності. Коригування полягає у виключенні з балансу всіх нематеріальних активів і активи, не пов'язані з основною діяльністю підприємства, для підвищення порівнянності даних із звітністю підприємств-аналоги. Коригується також вартість основних засобів (переоцінка, фізичний знос) [8].
Якщо скоригувати вартість матеріальних активів за ринковою вартістю, а також довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, дебіторську і кредиторську заборгованість у відповідно до їх реальним станом на дату оцінки, то ми отримаємо ринковий баланс.
Аналогічно коригується ретроспективний звіт про фінансові результати: з прибутків і збитків виключаються статті, не пов'язані з основною діяльністю або спотворюють результати порівняння із підприємствами-аналогами. Коригуються виплачені відсотки по позиках, заробітна плата власників з метою оцінки прирівнюється до середньогалузевої, збільшується прибуток на величину надлишкових витрат. Виходить наведений ретроспективний звіт про фінансові результати. p> На основі цих ретроспективних фінансових звітів, даних про галузі, регіоні, ринку, країні прогнозуються фінансові показники діяльності підприємства. Для порівняння з підприємствами-аналогами можуть розраховуватися показники у відсотках. Наприклад: залишкова вартість машин та обладнання становить 35% вартості всіх активів.
1.2 Коригування фінансової звітності з метою оцінки бізнесу
Напрямки роботи з внутрішньої фінансовою документацією підприємства з метою оцінки [9]:
інфляційна коригування;
нормалізація бухгалтерської звітності;
трансформація бухгалтерської звітності;
обчислення відносних показників.
Цілі інфляційної коригувань ретроспективної фінансову звітність в процесі оцінка бізнесу:
приведення ретроспективної інформації за минулі періоди до порівнянної увазі
облік інфляційного зміни цін при складанні прогнозів грошових потоків і ставок дисконтування.
Найпростіший спосіб інфляційної коригування - переоцінка всіх статей балансу відповідно до зміни курсу рубля відносно більш стабільної валюти, наприклад долара або євро. Переваги способу - його простота і можливість роботи без використання великого обсягу додаткової інформації. Недоліки: коректування за курсом валюти дає неточні результати, так як курсові співвідношення рубля та інших валют не збігаються з їх реальною купівельною спроможністю.
Другий спосіб інфляційної коригування - переоцінка статей активу і пасиву балансу за коливанням рівнів товарних цін. Можна орієнтуватися як на товарну масу в цілому, так і на кожен конкретний товар чи товарну групу. Це більш точний спосіб інфляційної коригування.
Третій спосіб інфляційної коригування заснований на обліку зміни загального рівня цін: різні статті фінансових звітів розраховуються в грошових одиницях однаковою купівельної сили (в рублях базової або поточного періоду на звітну дату), для перерахунків використовується індекс динаміки валового національного продукту або індекс споживчих або оптових цін. Метод підвищує реалістичність аналізу, але не враховує різний ступінь зміни вартості окремих активів.
Після інфляційної коригування проводять нормалізацію фінансової звітності.
Нормалізація бухгалтерської (фінансової) звітності - коригування звітності на основі визначення доходів і витрат, характерних для нормально чинного бізнесу [10].
Можливість використання різних методів обліку операцій, списання боргів і т.д. призводить до появи відмінностей у показниках прибутку і грошових потоків. Ринкова вартість частини активів (наприклад, нематеріальних) може не враховуватися при складанні балансу. Нормалізація проводиться для того, щоб оціночні ув'язнення мали об'єктивний характер і грунтувалися на реальних показниках, які характеризують діяльність підприємства, до того ж порівнянних з показниками аналогічних ...