Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Інноваційна діяльність і проблеми її фінансування: до питання використання венчурного капіталу

Реферат Інноваційна діяльність і проблеми її фінансування: до питання використання венчурного капіталу





талВ» найбільш адекватно відображає характер використання грошових коштів в інноваційній діяльності, характер зв'язку між різними етапами інноваційного циклу. У той же час необхідно розуміти, що ступінь ризику інвестицій у нововведення буде істотно варіювати залежно від рівня невизначеності конкретного результату.

Інтереси інвесторів та інноваторів суперечливі. Інноватор, прагнучи отримати необхідні інвестиції для реалізації свого нововведення, може недооцінювати недоліки ідеї й переоцінювати її вигоди і переваги. Інвестор, у свою чергу, бажаючи мінімізувати ризики, прагне отримати об'єктивну технічну, економічну і ринкову оцінку інновації. Традиційний варіант впровадження інновацій можна представити у вигляді схеми (рис. 1). p> Основною проблемою в сучасних умовах є недостатня активність підприємств у впровадженні інновацій у виробництво. Керівники побоюються ризикувати прибутком і брати дорогі кредити, вкладаючи їх у ризиковані інноваційні проекти. Цьому сприяє також небажання більшості акціонерів витрачати отриманий прибуток на розвиток виробництва на шкоду виплати дивідендів. Тому в умовах перехідного періоду, коли жорсткі умови конкуренції та ймовірність розорення підприємств змушує впроваджувати нові технології, продукти, способи організації та управління виробництвом, необхідно застосовувати більш ефективні форми освоєння інновацій. Одним з таких варіантів освоєння інновацій є застосування венчурного капіталу. p> Освоєння інновацій за цим варіантом перетворює підприємство у виготовлювача інноваційної продукції за замовленням, тим самим мінімізуються ризики розробки і досвідченого впровадження інновацій. У той же час інвестор отримує достовірну інформацію про ідею, а інноватор отримує необхідні кошти і частину доходів.

Венчурний капітал являє собою ризикову форму фінансування. Щоб оцінити ризикованість інвестицій, необхідно проаналізувати всі види ризиків. Їх можна розділити на 2 групи: технічні та комерційні. Технічні ризики пов'язані з різного роду невдачами при проведенні НДР і освоєнні нововведення. Комерційні ризики можуть виникати на будь-якій стадії реалізації інновації.

Аналіз ризиків дозволяє уточнити значення ставки дисконтування та внутрішньої норми прибутковості інновацій. Такі фактори, як необхідний обсяг інвестицій, розміри ринку, життєвий цикл нововведення та ін впливають на ефективність інновацій. Зв'язок ставок дисконтування з ризиком здійснення інновацій представлена ​​в табл. 2. p> Таким чином, венчурний капітал як економічна категорія виражає економічні відносини у формі узгодження суперечливих інтересів інвесторів та інноваторів з приводу визнання та оцінки інтелектуальної власності на інновації, довгострокового інвестування коштів на створення та розвиток інноваційного підприємства, гарантування інвестицій та попередження ризиків, взаємовигідного розподілу доходів від реалізації інновацій.


3. Напрямки використання інтелектуальної власності на інновації

Особлива роль в інноваційному підприємництві відводиться венчурному (ризиковому) бізнесу. Венчурний бізнес як форма реалізацій інновацій значно відрізняється від інших видів підприємництва як за методами мобілізації капіталу, так і за структурою джерел, умовам надання фінансових коштів і т.д. Хоча в даний час венчурний бізнес застосовується в США та інших розвинених країнах в традиційних галузях економіки, проте, для більшості венчурних фірм ця форма бізнесу ототожнюється з ділової активністю в піонерних галузях. Особливістю венчурного бізнесу є самостійний елемент господарських структур. Причому найбільшу самостійність мають венчурні фірми в США, що розвиваються за принципом зовнішнього венчура, і найменшу - в Японії, існуючі в рамках внутрішніх венчурних підрозділів великих промислових компаній.


Таблиця 1. Напрямки використання інтелектуальної власності на інновації

Напрями використання

в бізнесі

Вид доходу

Розподіл доходу

Продаж прав власності

Ціна прав

Власники ІС

Продаж ліцензій

Роялті

Власники ІС, посередники

Вклад в інвестиційний фонд

Частка в роялті

Власники ІС,

інвестиційний фонд

Внесок у венчурний фонд

Частка в прибутку

Власники ІС, венчурний фонд, підприємство-виробник

Передача в траст венчурної фірмі

Частка в прибутку

Власники І...


Назад | сторінка 3 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Стратегія інновацій та інвестицій
  • Реферат на тему: Поняття венчурної діяльності. Види інновацій
  • Реферат на тему: Сутність економічного моніторингу реалізації інновацій, його цілі і форми
  • Реферат на тему: Впровадження інновацій у виробництво (на прикладі ВАТ &МПООТ&)
  • Реферат на тему: Проблеми впровадження технологічних інновацій в РФ