переходу кризи на рівень країн, що розвиваються. Останні з падінням паливно-сировинних цін виявилися в ситуації одночасного скорочення джерел доходів та відсутності стійко прибуткових інвестиційних ніш, захоплених вже в ході модернізаційного пристосування до НТР розвиненими країнами [2].
3. Глибина перейшов на країни, що розвиваються структурного змісту загальносвітової кризи не тільки непізнавана з позицій утвердився в сучасної російської економічної теорії панування методології "Економікс", але й передбачає за відсутності її пізнання фатальне відтворення надалі причин відставання на новому, більш високому рівні. Щодо методології "Економікс" те, що дозволено для теорії еволюції ринкової економіки розвинених країн, зовсім виявляється недостатнім для вироблення рекомендацій з економічної політики у господарствах розвиваються держав. Йдеться про взяла гору чисто функціональному підході до структурному кризи на базі курсу "Економікс", ототожнити цей криза з "шоком речення", а що з'явилася структурну за змістом стагфляцію з "інфляцією, викликаної порушенням механізму пропозиції", безвідносно природи цього порушення і відповідної інфляції витрат, на фазі спаду. У такому трактуванні кризи неможливо виявити нову тенденцію розвитку світової економіки в цілому, спрямовану на сталість структурної модернізації як нова якість структурних змін національних господарств по пошуку джерел реструктуризації свого статусу у глобальній системі світогосподарських зв'язків. Ця тенденція має свій власний джерело появи якраз з моменту переплетення структурної кризи з хвилею НТР з відповідним проаналізованим радянської політекономією переплетенням структурного та циклічного криз в ході утвердження панування постіндустріальної основи в економічній структурі розвинених країн.
4. Тенденція до сталості реструктуризації статусної ролі національних господарств у світовій економіці на базі структурної їх модернізації випливає як з ефекту сталася в ході кризи зміни структурних соподчиненностью в економічній системі, так і з природи загальносвітового структурної кризи (його причин). У першому випадку мова йде про слідство виходу сфери послуг, покликаної на індустріальному етапі панують у творенні благ технологій бути побічної сферою по відношенню до виробництва основних матеріальних благ, на роль головної сфери тяжіння праці, капіталу і створюваної сукупної цінності в національному господарстві (ВНП).
У результаті, зберігшись на непорушно-вічному рівні доповнення до виробничої діяльності по задоволенню первинних матеріальних потреб людей, сфера нематеріальної діяльності радикально поміняла всі структурні співпідпорядкованості в змістовних аспектах факторів економічного зростання. Так, світовий інноваційний попит на перетворюючу в нововведення діяльність з обробки інформаційних ресурсів став вихідним базовим структурною ланкою у відтворенні національних господарств, а інформація - базовим їх ресурсом, більш важливим для факторів зростання, ніж...