ення права пріватної власності та Заснування демократичності засідок державного управління (в античному мире). За часів Середньовіччя набуває Поширення теза про В«БожественнуВ» характер ДЕРЖАВНОЇ власти, відбувається зрощування верхівкі державного апарату и релігійно-церковної знаті. Епоха первісного нагромадження Капіталу, сколіхнувші Європу від В«феодального снуВ» и спричинилися зміну трактування суспільного та індівідуального багатства, призвела до значного Посилення роли держави в економіці. Утвердження абсолютизму сприян формуваня системи поглядів Щодо державного регулювання в економічному вченні меркантілізму.
Економічна роль держави, згідно з теорією меркантілізму, така:
- державне регулювання СФЕРИ зовнішньоекономічніх відносін, что засноване на протекціоністськіх засідках и передбачає! застосування низьких Мітні тарифів на імпорт сировина ї експорт готових виробів та високих - на імпорт ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ та експорт сировина ресурсів;
- державна регламентація внутрішнього промислового виробництва через запровадження державного контролю за якістю ПРОДУКЦІЇ, чісельністю и кваліфікацією працівніків, Надання прівілеїв и монопольних прав новостворене мануфактур;
- активна монополізація зовнішньої торговли Приватним и державним КАПІТАЛОМ за обов'язкової ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ и стимулювання;
- контроль копійчаного обігу и грошової системи, карбування монет з попереднім їх В«псуваннямВ» для Поліпшення сальдо торговельного та платіжного балансу.
Класична школа Економічної науки, прийшовши на зміну меркантілізму, запропонувала нове, обмеженності трактування Економічної роли и Завдання держави в рінковій економіці. Це Було зумовлено успішнім РОЗВИТКУ капіталізму Вільної конкуренції, Зародження машінної індустрії на тлі переміщення СФЕРИ Функціонування Капіталу Із зовнішньої торговли у промислове виробництво. Аналізуючі внесок економістів-класиків у Скарбниця Економічної думки, зазначімо, что більшість з них дотрімувалася Концепції В«мінімальної держави В», запропонованої А. Смітом у праціВ« Дослідження про природу и причини багатства народів В».
До основних Завдання держави (за А. Смітом) належати: охорона від зовнішнього насильства (Підтримання обороноздатності); охорона від внутрішнього насильства и несправедлівості (забезпечення правопорядку), забезпечення Правосуддя; Надання всім членам Суспільства так званні суспільніх благ; збірання податків для Виконання дерло трьох функцій.
Останній з представніків класичної школи Дж. Мілль Доповнено Розгляд Економічних функцій держави, запропонувавші подолати індівідуалізм и зловжівання, что віплівають з права пріватної власності, та вдосконалюваті Розподіл суспільного багатства. Разом з доведенням ефектівності Вільної конкуренції Дж. Мілль вважаєтся доцільнім Здійснення інстітуціональніх реформ, актівізацію участі держави у вірішенні проблем соціально-економічного розвітку Суспільства (Розвиток науки, создания виробничої та...