чі західних країн усвідомлюють, що основна мета зовнішньої політики ісламського Ірану залишається незмінною - ренесанс ісламу як світової цивілізації, і нинішнє керівництво ІРІ лише модифікувало методи її досягнення, висунувши ідею діалогу цивілізацій і зробивши акцент не на політичний, а на культурний аспект. Однак в умовах посилення процесу глобалізації Західна Європа, яка прагне на противагу США зміцнити своє становище в системі міжнародних економічних відносин, виявила зацікавленість у розширенні багатостороннього співробітництва з Іраном. p> Пріоритетним напрямом зовнішньої політики ІРІ з 1998 р. є нормалізація в повному обсязі відносин з країнами Західної Європи. Така лінія обумовлена ​​як міжнародними, так і внутрішніми економічними та соціальними факторами, серед яких треба відзначити наступні:
1. За післяреволюційний період ІРІ не вдалося стати ні світовим, ні навіть регіональним лідером ісламських держав. Посилилися позиції США в регіоні Близького і Середнього Сходу, активне американське проникнення на Кавказ і Середню Азію, прагнення контролювати вуглеводневі ресурси Каспійського моря, створюють безпосередню загрозу інтересам ІРІ. Багаторічна нестабільність в Афганістані, спроби талібів дестабілізувати ситуацію в Таджикистані становлять небезпеку для територіальної цілісності країни.
2. Іран самостійно не здатний вирішити проблему афганських і іракських біженців, присутність яких робить сильний тиск на соціально-економічні становище в країні.
3. Щорічно ІРІ несе значні матеріальні витрати і людські жертви в ході боротьби з контрабандою і розповсюдженням наркотиків. Зупинити наркотрафік з цього регіону - міжнародна проблема, і для її вирішення необхідні колективні зусилля.
4. Вище вже згадувалася традиційна залежність економіки країни від європейського експорту і необхідності іноземних капіталовкладень для відновлення всіх галузей господарства, особливо нафтогазового комплексу. Погіршення фінансового становища Ірану в результаті падіння цін на нафту в другій половині 90-х років зробило неможливим завершення більше 6 тис. економічних проектів на суму більше 22 тис. млрд. ріалів.
5. Перед урядом Ірану встала і проблема виплати зовнішніх заборгованостей. Тільки до кінця 1998 потрібно було виплатити борги за короткостроковими позиками європейським державам і Японії на суму близько 3 млрд. доларів. Таких фінансових ресурсів у Ірану не було. Постала необхідність вступу до переговори з кредиторами щодо реструктуризації боргів.
6. Досить гостро в ІРІ відчувається проблема безробіття. За офіційними даними, на 1998 в країні налічувалося 2,8 млн. чоловік, які не мають роботи (тобто рівень безробіття становив 13,5%) 4. Створенню і наданню нових робочих місць могли б допомогти іноземні капіталовкладення.
Потреба перебудови відносин із західним світом викликалася і певним зміною настроїв всередині іранського суспільства. Сьогодні більше половини населення країни ст...