отужності; зниження собівартості продукції; капіталовкладення в інші підприємства.
При цьому довготривале утримання запасів, часом навіть надмірної їх величини призводить до утворення на російських підприємствах так званих В«НеліквідівВ» - запасів, які не можуть бути використані ні на самому підприємстві, ні реалізовані стороннім споживачам.
При багатьох позитивних моментах створення запасів підприємство несе значні витрати по їх формуванню та змістом.
У зв'язку з цим необхідно з'ясувати чи існує можливість функціонування підприємства в умови відсутності запасів або при їх мінімальній величині. Для цього розглянемо західний досвід управління запасами. p> Логістичні технології в області управління запасами, застосовувані західними виробниками спрямовані в основному на мінімізацію матеріальних запасів. Прикладами таких систем є наступні методи:
Г„ МРП (Materials Requirements Planing) - планування потреби в матеріалах - система планування виробничих ресурсів.
Г„ В«КанбанВ» - метод, що забезпечує оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії потокового виробництва.
Г„ В«Джаст ін таймВ» (Just-in-time) - В«точно вчасно В»- загальний організаційний підхід, за допомогою якого, в результаті враховує деталі попиту, точного управління, значно скорочуються запаси і тим самим тривалість виробничого циклу.
Г„ ГУРТ - (Optimized Production Technologies) - Оптимізовані виробничі технології. p> Г„ ДРП (Distribution Requirements Planning) - система управління і планування розподілу продукції.
Розглянемо логістичний метод В«КанбанВ» і організаційний підхід В«Точно вчасноВ». p> Концепція управління виробництвом на основі принципу канбан застосовується протягом досить тривалого часу. p> Її принципи були розроблені в Японії в 50-і роки на автомобільних заводах фірми В«ТойотаВ». З початку 80-х років ця концепція знайшла своє застосування в Німеччині. Вона характеризується такими рисами:
1) Виробничий процес підрозділяється на ряд підсистем типу В«поставка - отриманняВ». У рамках кожній з таких підсистем відбувається переміщення матеріалів.
2) На основі кожної певної підсистеми В«поставка - отриманняВ» утворюється самостійна ділянка (самоврядний ділянка). Процес регулювання потоку матеріалів, що здійснювався раніше централізовано, замінюється на децентралізоване управління по місцях безпосереднього руху матеріалів. Документообіг реорганізується так, щоб він відбувався на тому ж рівні, що і рух матеріалів. Тим самим відпадає необхідність в централізованій обробці даних.
3) Управління транспортуванням товарів здійснюється з пункту призначення. Даний принцип замінює раніше застосовувалися системи управління з пункту відправлення або централізованого управління транспортними потоками. Кожна ділянка, що одержує матеріали в ході виробництва, повинен при виникненні потреби в них звертатися на ділянку, який здійснює доставку даного виду ма...